Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 12 січня залишив без задоволення всі скарги на штрафи кримськотатарським активістам. Про це повідомляє громадянське об'єднання «Кримська солідарність» із посиланням на захисника Айдера Сулейманова.
Він зазначив, що суд спочатку запланував на розгляд кожної скарги по 15 хв, проте їх було недостатньо, тому процеси затягнулися. За словами захисника, суддя неодноразово підганала сторону і не давала можливість договорити.
«Я вважаю, що є певна зацікавленість – суд не поклав на себе обов'язок всебічно вивчити справи та винести за ними об'єктивне та справедливе рішення. Його позиція – максимально швидко провести засідання та залишити рішення перших інстанцій у силі», – зазначив Сулейманов.
За підсумками засідання Сейдамет Мустафаєв, Рамазан Сусанов, Енвер Юлдаш та Ельдар Якубов були оштрафовані на 10 тисяч рублів за участь у масових зібраннях у різні дати. Алімхан Абітов отримав штраф у розмірі 15 тисяч рублів. Захист оскаржить рішення суду до ЄСПЛ.
Раніше старійшини кримськотатарського народу вимагали припинити тортури та репресії щодо кримських татар. До них приєдналися жительки села Октябрь Джанкойського району Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
