Доступність посилання

ТОП новини

ФСБ розділила фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» на п'ять груп – адвокат


Попереднє слідство у другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» завершилося, після чого групу затриманих розділили на п'ять груп по п'ять осіб, повідомив «Кримську солідарність» адвокат Олексій Ладін.

За його словами, у справі вже 55 томів – не рахуючи аудіо та відеоматеріалів, і всі п'ять новостворених справ мають «абсолютно ідентичний зміст». Ладін підкреслив, що цей поділ ускладнює всі судові процедури. Наприклад, не зрозуміло, в якому статусі стосовно один одного перебуватимуть обвинувачені з різних п'ятірок.

«Це якась квазіюридична процедура, тому що згідно зі звинуваченням їх простежується цілісна група з 29 осіб, четверо з яких перебувають у розшуку. Слідство каже, що це не позначиться на всебічності та об'єктивності розгляду справи. Ми бачимо приклад «бахчисарайської вісімки», з якого зрозуміло, що суд складно перетравлює вісім осіб», – говорить Олексій Ладін.

Адвокат додав, що всі п'ять процесів будуть ускладнені ще й тим, що, ймовірно, кожного свідка доведеться допитувати п'ять разів. У кожних свідченнях одного і того ж свідка можуть бути різночитання, а суду потім доведеться все це аналізувати. Поки складно уявити, як це все відбуватиметься на практиці, повідомив Ладін.

Дружина одного з фігурантів справи, Ремзі Бекірова, вважає, що поділ пов'язаний з «технічними проблемами».

«Група велика, адвокатів багато. Сам по собі процес вийде затяжний. Виходячи з цього, ми розуміємо, що поділ на «п'ятірки» спрямовано на те, щоб швидше прогнати судовий процес і дати всім фігурантам терміни. А також для того, щоб не було можливості координувати свої дії, щоб не було можливості погоджувати тактику захисту між усіма фігурантами справи», – сказала Халіде Бекірова.

За даними «Кримської солідарності», п'ятірки виглядатимуть наступним чином.

Перша:

  • Ремзі Бекіров,
  • Різа Ізета,
  • Шабан Умеров,
  • Раїм Айвазов,
  • Фарход Базаров.

Друга:

  • Енвер Аметов,
  • Осман Аріфмеметов,
  • Яшар Муєдінов,
  • Руслан Сулейманов,
  • Рустем Шейхалієв.

Третя:

  • Тофік Абдулгазієв,
  • Владлен Абдулкадиров,
  • Іззет Абдуллаєв,
  • Меджит Абдурахманов,
  • Білял Аділов.

Четверта:

  • Сервет Газієв,
  • Джеміль Гафаров,
  • Алім Карімов,
  • Сейран Муртаза,
  • Ерфан Османов.

П'ята:

  • Якім Бекіров,
  • Сейтвелі Сейтабдієв,
  • Рустем Сейтхалілов,
  • Ескендер Сулейманов,
  • Асан Яніков.

Ще чотири фігуранти справи все ще перебувають у розшуку:

  • Едем Яячиков,
  • Руслан Булгаков,
  • Ельдар Ібрагімов,
  • Руслан Зауров.

Нагадаємо, правозахисний центр «Меморіал» вважає всіх фігурантів справи політичними в'язнями.

Раніше фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Фарходу Базарову перекваліфікували звинувачення.

Крім Базарова, ФСБ змінила обвинувачення активісту «Кримської солідарності» Руслану Сулейманову. Слідство також перекваліфіковувало його з першої частини на другу частину за статтею 205.5 («участь у терористичній організації»). Однак іншому фігуранту цієї ж справи – активісту «Кримської солідарності» Раїму Айвазову, слідство висунуло більш тяжке обвинувачення. Політв'язню змінили частину другу статті 205.5 КК Росії («участь у діяльності терористичної організації») на частину першу статті 205.5 КК Росії («організація терористичної діяльності»), що передбачає термін ув'язнення аж до довічного позбавлення волі в колонії суворого режиму.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG