Попереднє слідство у другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» завершилося, після чого групу затриманих розділили на п'ять груп по п'ять осіб, повідомив «Кримську солідарність» адвокат Олексій Ладін.
За його словами, у справі вже 55 томів – не рахуючи аудіо та відеоматеріалів, і всі п'ять новостворених справ мають «абсолютно ідентичний зміст». Ладін підкреслив, що цей поділ ускладнює всі судові процедури. Наприклад, не зрозуміло, в якому статусі стосовно один одного перебуватимуть обвинувачені з різних п'ятірок.
«Це якась квазіюридична процедура, тому що згідно зі звинуваченням їх простежується цілісна група з 29 осіб, четверо з яких перебувають у розшуку. Слідство каже, що це не позначиться на всебічності та об'єктивності розгляду справи. Ми бачимо приклад «бахчисарайської вісімки», з якого зрозуміло, що суд складно перетравлює вісім осіб», – говорить Олексій Ладін.
Адвокат додав, що всі п'ять процесів будуть ускладнені ще й тим, що, ймовірно, кожного свідка доведеться допитувати п'ять разів. У кожних свідченнях одного і того ж свідка можуть бути різночитання, а суду потім доведеться все це аналізувати. Поки складно уявити, як це все відбуватиметься на практиці, повідомив Ладін.
Дружина одного з фігурантів справи, Ремзі Бекірова, вважає, що поділ пов'язаний з «технічними проблемами».
«Група велика, адвокатів багато. Сам по собі процес вийде затяжний. Виходячи з цього, ми розуміємо, що поділ на «п'ятірки» спрямовано на те, щоб швидше прогнати судовий процес і дати всім фігурантам терміни. А також для того, щоб не було можливості координувати свої дії, щоб не було можливості погоджувати тактику захисту між усіма фігурантами справи», – сказала Халіде Бекірова.
За даними «Кримської солідарності», п'ятірки виглядатимуть наступним чином.
Перша:
- Ремзі Бекіров,
- Різа Ізета,
- Шабан Умеров,
- Раїм Айвазов,
- Фарход Базаров.
Друга:
- Енвер Аметов,
- Осман Аріфмеметов,
- Яшар Муєдінов,
- Руслан Сулейманов,
- Рустем Шейхалієв.
Третя:
- Тофік Абдулгазієв,
- Владлен Абдулкадиров,
- Іззет Абдуллаєв,
- Меджит Абдурахманов,
- Білял Аділов.
Четверта:
- Сервет Газієв,
- Джеміль Гафаров,
- Алім Карімов,
- Сейран Муртаза,
- Ерфан Османов.
П'ята:
- Якім Бекіров,
- Сейтвелі Сейтабдієв,
- Рустем Сейтхалілов,
- Ескендер Сулейманов,
- Асан Яніков.
Ще чотири фігуранти справи все ще перебувають у розшуку:
- Едем Яячиков,
- Руслан Булгаков,
- Ельдар Ібрагімов,
- Руслан Зауров.
Нагадаємо, правозахисний центр «Меморіал» вважає всіх фігурантів справи політичними в'язнями.
Раніше фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Фарходу Базарову перекваліфікували звинувачення.
Крім Базарова, ФСБ змінила обвинувачення активісту «Кримської солідарності» Руслану Сулейманову. Слідство також перекваліфіковувало його з першої частини на другу частину за статтею 205.5 («участь у терористичній організації»). Однак іншому фігуранту цієї ж справи – активісту «Кримської солідарності» Раїму Айвазову, слідство висунуло більш тяжке обвинувачення. Політв'язню змінили частину другу статті 205.5 КК Росії («участь у діяльності терористичної організації») на частину першу статті 205.5 КК Росії («організація терористичної діяльності»), що передбачає термін ув'язнення аж до довічного позбавлення волі в колонії суворого режиму.
27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
