Представник президента України в АР Крим Антон Кориневич назвав анексований півострів «сірою зоною», де систематично порушують права людини і норми міжнародного права». Про це він сказав під час дискусії, організованої постійним представництвом України при ООН.
«Політичні переслідування призводять до незаконних затримань наших громадян за демонстрацію своєї проукраїнської позиції і перетворення їх на політичних в'язнів за звинуваченням в екстремізмі, тероризмі і таке інше. На сьогодні є принаймні 94 громадянина України, які є політичними в'язнями, затриманими окупаційною владою. більшість з них – кримські татари. Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Емір-Усеїн Куку, Володимир Дудка, Олексій Бессарабов і багато інших українських громадян досі перебувають у російських в'язницях за те, що вони не вчинили жодного злочину», – сказав Кориневич.
За словами представника президента України, «грубим порушенням міжнародного права» є призов жителів Криму до російської армії. Він також нагадав про утиски за релігійною ознакою в Криму.
«Парафіяни та священнослужителі Кримської єпархії (очолювана митрополитом Климентом) стали об'єктом переслідувань... Можливість єпархії використовувати свій головний собор – обмежена... Інші релігійні групи також стикаються з переслідуваннями, зокрема «Свідки Єгови» і деякі мусульманські організації», – зазначив Антон Кориневич.
При цьому ситуацію з пандемією коронавірусу в Криму представник президента України назвав «близькою до катастрофічної».
«Російська окупаційна влада не в змозі захистити життя і здоров'я кримчан. У лікарнях недостатньо місць і ліжок, лікарні й лікарі відмовляють у госпіталізації, хворих переводять з лікарень в санаторії, де вони залишаються без медичної допомоги, де немає можливості пройти тест на COVID-19 добровільно, людям іноді потрібно чекати більше ніж 24 години, поки прийде машина швидкої допомоги, в аптеках немає основних препаратів», – додав Кориневич.
Російська влада публічно не коментувала заяву представника президента України.
Раніше перша заступниця глави Міністерства закордонних справ Еміне Джеппар закликала міжнародну спільноту посилити спільні дії щодо захисту прав людини в анексованому Росією Криму.
У третій доповіді генерального секретаря ООН про стан прав людини в АР Крим і Севастополі йдеться, зокрема, про тортури і жорстоке поводження з боку співробітників ФСБ, безкарність причетних до насильницьких зникнень людей, втручання в професійну діяльність журналістів, примусові переміщення і депортацію з Криму населення тощо.
Влада України, Меджліс кримськотатарського народу і правозахисні організації регулярно говорять про переслідування і порушення прав у Криму. У Кремлі це постійно заперечують.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
