Робота над законопроєктом про скасування вільної економічної зони «Крим» (ВЕЗ) вже завершена, документ може бути ухвалений депутатами Верховної Ради України наприкінці травня. Про це повідомив народний депутат України з фракції «Голос» Рустем Умеров в ефірі «Чорноморської ТРК».
«У нас готовий законопроєкт про скасування ВЕЗ «Крим». Зараз ми переносимо деякі пункти, які потрібно було б врегулювати, в інші закони. Наприклад, порядок перетину кордону або скасування обов'язкової сплати податку та звільнення від відповідальності за несвоєчасне подання податкової декларації. Тобто він готовий і вже наприкінці наступного місяця, сподіваюся, ми вже зможемо його скасувати», – сказав Умеров.
За його словами, проєкт закону про скасування СЕЗ «Крим» підтримують більшість фракцій Верховної Ради.
«Ми пропонуємо скасувати всі дискримінаційні положення, що стосуються громадян України. Наприклад, люди, які мають кримську прописку, з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів, тобто до іноземців. І це призводить до того, що, наприклад, при продажу нерухомості або успадкування людина повинна заплатити підвищений податок, як для іноземців. Це потрібно скасувати, це ставлення до громадян України як до нерезидентів. Ми зараз не проводимо жодних господарських операцій з окупованим Кримом, тому нам він (закон про СЕЗ «Крим» – ред.) не дуже потрібний», – пояснив народний депутат.
Раніше Рустем Умеров повідомляв, що парламентське міжфракційне об'єднання «Кримська платформа» займається розробкою пакету законопроєктів, що стосуються Криму. Верховна Рада планує розглянути їх до 18 травня і 23 серпня. За його словами, в цей пакет попередньо увійдуть близько 20 законопроєктів.
У березні постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич повідомляв, що стратегія деокупації Криму передбачає, зокрема, ліквідацію закону про вільну економічну зону «Крим».
24 березня президент України Володимир Зеленський ввів у дію Стратегію деокупації та реінтеграції Криму, в якій говориться, що Україна працює над створенням реєстру шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної анексії Криму.
15 березня прессекретар Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що всі зусилля Києва стосовно деокупації Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб'єктів Росії – Криму і Севастополя.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
