У четвер 11 лютого підконтрольний Кремлю прокурор просив російський суд у Севастополі призначити фігуранту «справи Руслана Бекірова» покарання у вигляді 400 годин обов'язкових робіт.
Про це Крим.Реалії повідомили в «Кримській солідарності».
Адвокат Бекірова Еміль Курбедінов повідомив активістів об'єднання, що заявив у Слідком з приводу вилученого у Бекірова російськими силовиками під час першого затримання телефону з двома сім-картами, який досі не повернули. Адвокат також має намір встановити біллінги з цих сім-карт.
Нагадаємо, 29 січня в Севастополі російський суд відмовився розсекречувати прихованого свідка звинувачення у «справі Руслана Бекірова».
До цього повідомлялося, що секретний свідок звинувачення у справі кримчанина Руслана Бекірова перебуває за кордоном.
ФСБ Росії звинувачує Бекірова в дачі неправдивих свідчень (частина 1 статті 307 КК Росії) щодо засудженого у «справі Хізб ут-Тахрір» до 17 років ув'язнення Енвера Сейтосманова.
Слідство, згідно з постановою, стверджує, що в березні 2019 року під час допиту Бекіров «за відсутності будь-якого морального і фізичного тиску з боку слідчого» дав свідчення про те, що в січні 2015 року чув, як «Сейтосманов повідомляв, що є хізбом».
Показання Бекирова слідство долучило до матеріалів кримінальної справи Енвера Сейтосманова як доказ його причетності до організації Хізб ут-Тахрір. Однак, через пів року, в серпні 2019 року, під час розгляду справи Сейтосманова по суті, Руслан Бекіров, виступаючи в залі Південного окружного суду як свідок звинувачення, заявив колегії суддів, що давав свідчення проти Сейтосманова під тиском з боку співробітників ФСБ.
Бекіров разом з адвокатом Емілем Курбедіновим подали у Військово-слідчий комітет в Криму заяву з проханням провести перевірку щодо працівників ФСБ, які його допитували.
Публічні коментарі російської ФСБ щодо справи проти Руслана Бекірова відсутні.
11 червня 2020 року ФСБ Росії затримала жителя Балаклавського району Руслана Бекірова. Пізніше його відпустили під підписку про невиїзд.
США засудили затримання та порушення кримінальної справи в Криму щодо Руслана Бекірова.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
