Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону продовжив арешт фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір», кримськотатарському активісту з селища Октябрське Красногвардійського району Емілю Зіядінову до 3 травня 2022 року.
Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».
«Під час сьогоднішнього засідання держобвинувач Ігор Надолінський просив продовжити арешт Зіядінова на три місяці у зв'язку з тим, що йому «висунуто звинувачення у скоєнні двох особливо тяжких злочинів, з можливістю призначення безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін». Термін арешту Зіядінова спливав 3 лютого», – сказано у повідомленні.
При цьому доводи адвоката Айдера Азаматова проти клопотання прокурора під час ухвалення рішення судом не були враховані.
«Зіядінов ніколи не намагався і не намагається втекти від суду, судове слідство фактично завершено, а наявність іноземного громадянства сама по собі не є підставою вважати, що Зіядінов сховається», – повідомив адвокат.
Правозахисний центр «Меморіал», згідно з міжнародними критеріями, вважає фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Еміля Зіядінова політв'язнем. Про це йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті правозахисної організації.
7 липня 2020 року відбулись обшуки в будинках сімох кримських татар: Еміля Зіядінова в селищі Октябрське Красногвардійського району, Ісмета Ібрагімова у селищі Курці Сімферопольського району, Аліма Суф'янова у селі Залізничне Бахчисарайського району, у Сейрана Хайретдінова в селі Білокам'янка Бахчисарайського району, Олександра Сизикова у селі Севастьянівка Бахчисарайського району, у Вадима Бектемірова в селі Кам'янка Сімферопольського району та у Ділявера Меметова в Алушті. Останнього під час обшуку не було вдома, його продовжують шукати.
У ФСБ Росії стверджували, що затримали підозрюваних в організації та участі в осередку «Хізб ут-Тахрір», які «поширювали серед жителеів Криму терористичну ідеологію, вербували у свої лави кримських мусульман». У повідомленні пресцентру російської спецслужби йдеться, що «за місцями проживання членів (організації) виявлено та вилучено значну кількість заборонених у Росії пропагандистських матеріалів «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі», засобів зв'язку, електронних носіїв інформації, що використовуються ними під час терористичної діяльності».
Дії російських силовиків засудили у Представництві президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК та Севастополі розпочало кримінальне провадження за фактом обшуків за ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла) та за ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
