Апеляційний військовий суд у російському місті Власіха 29 грудня вирішив залишити під арештом фігурантів третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» – Османа і Сейтумера Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова. Про це громадське об'єднання «Кримська солідарність» повідомили адвокати Едем Семедляєв і Еміне Авамілєва.
Таким чином, кримчани пробудуть у російському СІЗО до 22 квітня 2021 року.
«Під час розгляду апеляційної скарги ми традиційно вказали на те, що наші підзахисні є політичними в'язнями і переслідуються за релігійною ознакою, що Російська Федерація ратифікувала міжнародні документи, в тому числі, і четверту Женевську конвенцію», – розповіла Еміне Авамілєва.
Також захисники повідомили, що арештовані кримськотатарські активісти мають низку хронічних захворювань. За словами Еміне Авамілєвої, її підзахисного через стан здоров'я не можна утримувати в слідчому ізоляторі і законодавством передбачені інші запобіжні заходи.
Проте суд не задовольнив клопотання захисту.
«Сейтумер порівняв етап з Криму до Ростова-на-Дону з депортацією 1944 року, коли наших бабусь, дідусів повантажили у вагони, в автомобілі та вивозили з території Криму. Каже, що на собі відчув той біль і страждання, які відчували бабусі й дідусі, коли їх ось таким же чином вивозили. Сьогодні, в XXI столітті кримські татари переживають практично те саме, коли хлопців ось такими групами вивозять з Криму в колонії та слідчі ізолятори», – передав слова Сейтумера Сейтумерова адвокат Едем Семедляєв.
Раніше повідомлялося, що Осман Сейтумеров захворів під час етапування з Криму до Росію, в СІЗО його лікують парацетамолом.
5 листопада 2020 року в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону відбулося попереднє слухання у третій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір», а на 19 листопада було призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті. Однак суд відклав його через те, що підсудні не були доставлені.
11 березня 2020 року в Бахчисараї пройшли обшуки відразу в декількох будинках кримських татар: Енвера Мустафаєва, Амета Сулейманова, братів Сейтумера й Османа Сейтумерових, їхнього дядька Рустема Сейтмеметова. Також обшук був проведений у будинку колишнього активіста «Кримської солідарності» Сейтумера Сейтумерова, який кілька років тому вимушено покинув Крим.
Енвера Мустафаєва після допиту відпустили. Сейтумеру Сейтумерову, Амету Сулейманову, Рустему Сейтмеметову, Осману Сейтумерову закидають частину другу статті 205.5 КК Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації). Сейтумера Сейтумерова, який перебуває за межами Криму, звинувачують за частиною першою статті 205.5 КК Росії.
У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест». Прокуратура і Нацполіція АР Крим і Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
