Підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив скаргу матері фігуранта червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» на відмову в наданні побачення з сином. Про це кореспонденту Крим.Реалії повідомив адвокат Назім Шеіхмамбетов.
«Сьогодні (22 жовтня – КР) в Сімферополі в Верховному суді Криму відбувся розгляд апеляційної скарги адвоката Рустема Кямілева в інтересах Абдулганієвої Еміне, матері фігуранта так званої червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендера Абдулганієва. Адвокат оскаржив рішення Київського районного суду Сімферополя. Суть скарги полягала в тому, щоб визнати дії слідчого ФСБ незаконними в частині відмови в наданні побачення матері зі своїм сином», – розповів захисник.
За словами адвоката, мати Ескендера Абдулганієва понід вісім місяців домагається побачення з сином.
«Потрібно сказати, що син Абдулганієвої Еміне був затриманий 14 лютого (2019 року – КР). За цей час вона написала понад шість заяв, і жодна з них задоволена не була. Весь цей період вона не мала можливості мати побачень зі своїм сином. Більш того, ситуація ускладнюється тим, що засідання відбуваються в закритому режимі, і навіть в суді у неї не було можливості побачити свого сина. Суд нашу скаргу не задовольнив», –розповів адвокат.
За його словами, подібна відмова порушує норми російського законодавства, а також ряд міжнародних документів.
«Дані дії ми вважаємо незаконними, оскільки мати Ескендера не проходить свідком у кримінальній справі, і попереднє слідство у цій справі закінчилося. На даний момент триває етап ознайомлення з матеріалами справи. І з точки зору КПК РФ (Кримінально-процесуального кодексу Росії – КР) навіть якщо припустити, що мати Ескендера могла вплинути на його свідчення і свідчення інших людей, то на даний момент слідство що могло зібрати з доказів у даній справі – воно зібрало. Тому в цій частині ми вважаємо дане рішення незаконним. Ми вважаємо, що тут є порушення як національного законодавства (Росії – КР), це стаття 38 Конституції, і закону про утримання під вартою осіб, підозрюваних і обвинувачених, а також норм Європейської конвенції (про захист прав людини про основних свобод – КР), статті 8, і норм Міжнародного пакту про громадянські і політичні права», – зазначив Шеіхмамбетов.
9 вересня суд у анексованому Криму продовжив фігурантам червоногвардійської «групи Хізб ут-Тахрір» тримання під вартою на два місяці – до 13 листопада 2019 року.
У лютому 2019 року в будинках кримських татар в селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаірова і Рустема Емірусеінова.
Федеральна служба безпеки Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
