У Криму в 2020 році не довели до суду жодної кримінальної справи, які було відкрито щодо можливих тортур співробітниками російської ФСБ. Усі такі справи закрили, аргументуючи це «відсутністю складу злочину», заявив на пресконференції в Києві аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.
«Саме співробітники ФСБ використовують найбільш жорстокі тортури під час допитів, проте жодна справа не дійшла до суду, і всі справи, які були відкриті, слідчі органи окупаційної влади закрили через так звану відсутність складу злочину», – цитують Сєдова в «Укрінформі».
Він повідомив, що в російському кримінальному кодексі взагалі немає статті «Тортури».
«Навіть якщо порушується справа, то використовується стаття «Перевищення службових повноважень», і судді виносять умовний термін, який менше мінімального, передбаченого цією статтею», – підкреслив Сєдов.
Не тільки обшуки: фотосвідчення порушень прав людини в Криму в 2020 році (фотогалерея)
Також правозахисник додав, що через нелюдські умови утримання в сімферопольському СІЗО перебування там може розглядатися як катування.
«Слід визнати, що умови, в яких перебувають у СІЗО Сімферополя, нелюдські і також можуть розглядатися як катування. Це підвищена вологість в приміщеннях, відсутність опалення, іноді відсутність вікон у камерах, відсутність гігієнічних умов, перевищення кількості людей у камерах і відсутність медичної допомоги», – резюмував Олександр Сєдов.
На початку липня 2020 року Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.
16 грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в анексованому Криму.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
