У МЗС Великої Британії 8 липня опублікували доповідь «Про права людини і демократію – 2020», в якій перераховуються порушення прав людини в Криму.
Зокрема, в доповіді повідомляється, що на території анексованого Кримського півострова і сусідньої Росії тривають переслідування релігійних і національних меншин, а також дисидентів.
«Тривали переслідування релігійних меншин, у тому числі затримання Свідків Єгови, які були названі «екстремістськими» і тому заборонені. У Криму де-факто російська влада продовжила переслідувати групи меншин і дисидентів, використовуючи довільні арешти, тортури і залякування для обмеження основних свобод. Щонайменше 109 політичних в'язнів залишилися під вартою в Росії та Криму, в тому числі 72 кримських татарина, більшість яких тримали в нелюдських умовах, зазнавали тортур і жорстокого поводженню або їм було відмовлено в медичній допомозі», – мовиться у доповіді.
Крім того, за інформацією, вказаною в доповіді, Росія продовжує ігнорувати заклики дозволити міжнародним моніторинговим організаціям доступ до Криму.
Нагадаємо, що глава МЗС України Дмитро Кулеба обговорив із генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич підготовку спеціальної доповіді щодо ситуації з правами людини в Криму.
Раніше повідомлялося, що Марія Пейчинович-Бурич під час свого виступу на відкритті Четвертої Конференції з питань реформ в Україні 7 липня у Вільнюсі заявила, що в організації стурбовані ситуацією, яка склалася з правами людини в анексованому Криму.
Українська делегація порушувала на весняній зустрічі з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович питання, що стосуються стану прав людини в Криму, реальних випадків зникнення і незаконних арештів на півострові, питання захисту прав кримських татар, а також скасування рішення Росії про визнання Меджлісу кримськотатарського народу «терористичною організацією».
Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер раніше заявила, що Росія не виконує рекомендації ООН з прав людини в Криму.
16 лютого Верховна Рада України звернулася до міжнародних інституцій із закликом засудити російську анексію Криму і порушення прав людини на півострові. У річницю спротиву Криму російській окупації низка західних країн зробили заяви із закликом до Росії. Після цього в Кремлі заявили, що «анексії не було», а спікер МЗС Росії Марія Захарова закликала припинити «розповідати небилиці» про Крим.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
