Засідання у сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» у російському Південному окружному військовому суді перенесли через стан здоров'я фігурантів справи – Сервета Газієва, Джеміля Гафарова та Ерфана Османова, повідомив адвокат Айдер Азаматов на своїй сторінці у Facebook.
«До суду підсудних не привезли через хворобу Сервета Газієва, Джеміля Гафарова та Ерфана Османова. За попередньою інформацією, у Газієва та Османова –COVID-19. У суді було оприлюднено довідку з ФКУЗ МСЧ 61 ФСВП Росії за 24.06.2021, згідно з якою Газієв не підлягає етапу через високу температуру і діагноз ГРВІ. Така ж довідка і щодо Османова Ерфана. Процес відклали на 29 липня», – пояснив адвокат.
Азаматов також повідомив, що йому не вдалося зустрітися з керівництвом СІЗО, оскільки керівництво припинило прийом через «карантинні заходи».
«Після прибуття в СІЗО, черговий повідомив мене, що керівництво прийом не веде через карантинні заходи. Рекомендували подати письмове звернення. А на сайті інформація не оновлюється», – додав Азаматов.
Наразі, за інформацією адвоката, рішення про надання невідкладної медичної допомоги Газієву буде ухвалене 1 липня на лікарській комісії.
Підтвердження інформації Азаматова щодо стану здоров'я фігурантів згаданої справи з інших джерел немає.
Раніше повідомлялося, що Сервету Газієву вп'яте викликали швидку під час засідання суду через його стан здоров'я.
Керівник апарату російського Уповноваженого з прав людини в Ростовській області Володимир Некрасов раніше направляв звернення з приводу погіршення стану здоров'я Газієва з вимогою провести медобстеження. Український омбудсман Людмила Денісова зверталася до уповноваженої з прав людини Росії Тетяни Москалькової з вимогою відновити права Газієва, надати йому відповідну медичну допомогу і змінити запобіжний захід у зв'язку з його станом здоров'я.
Сервету Газієву неодноразово ставало зле на засіданні судів.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи, у тому числі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
