Голова підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов повідомив, що в Слідчий комітет Росії надіслали частину матеріалів з підрахунками збитків від «водної блокади», в якій влада Криму звинувачує керівництво України і низку конкретних осіб.
«Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін доручив доповісти йому про ситуацію з порушенням прав жителів Республіки Крим у зв'язку з водною блокадою Кримського півострова внаслідок перекриття передачі води Північно-Кримським каналом. Таким чином, Слідчий комітет включається в роботу зі встановлення збитків, яких держава Україна завдала Республіці Крим. Частина матеріалів, зібраних нами під час роботи з визначення суми збитків, вже направлені на адресу Слідчого комітету», – написав Константинов у Facebook.
Він зазначив, що збитки, завдаін аграрному сектору Криму через припинення подачі дніпровської води Північно-Кримським каналом, налічують понад 200 млрд рублів.
«Це – далеко не повна сума збитків, оскільки від водного шантажу постраждали й інші галузі, а кримчани зазнали і продовжують зазнавати незручностей, моральної шкоди. Відповідальність за антикримські дії несе не тільки держава Україна в цілому. Низці персонажів доведеться відповідати за це особисто», – написав Константинов.
15 квітня повідомлялося, що керівник Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін доручив доповісти про водну проблему анексованого Криму у зв'язку з припиненням подачі води Північно-Кримським каналом.
Раніше повідомлялося, що підконтрольна Кремлю влада Криму готується подати проти України позов «через шкоди, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій, відправлять позови в російські суди.
Пізніше в кримському парламенті озвучили імена і прізвища тих, кого вони хочуть притягнути до відповідальності за «енергетичну і водну блокаду».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим каналом можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
