Спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов вважає, що у справі російського Слідкому щодо «водної блокади» півострова мають бути вказані конкретні особи, причетні до перекриття Північно-Кримського каналу.
Як зазначив Константинов, у коментарі Слідкому про порушення згаданої справи міститься формулювання про те, що канал перекрили «невстановлені особи, які перебувають на території України».
«Але нам ці «особи» відомі поіменно. І матеріали про їхні злочинні діяння в Криму зібрано. Ми подбаємо, щоб вони були долучені до справи. Нагадаю також для цих «осіб», що вчинений ними злочин карається позбавленням волі на строк від 12 до 20 років. І нехай не розраховують, що їм вдасться нескінченно довго ховатися від покарання», – зазначив Константинов на своїй сторінці у фейсбуці.
Напередодні в російському Слідкомі повідомили про порушення кримінальної справи щодо «невстановлених осіб» за «водну блокаду Криму» за статтею 358 Кримінального кодексу Росії (екоцид).
Віцеспікер парламенту Криму Юхим Фікс повідомляв раніше, що робоча парламентська група звернулася до ФСБ і російського Слідкому з проханням порушити кримінальну справу стосовно 12 громадян України «за блокаду» Криму, в тому числі водну.
До цього влада Криму заявляла, що готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв кримський спікер Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.
У липні Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну, в тому числі, за «водну блокаду» Криму. Пізніше стало відомо, що ЄСПЛ відхилив запит Росії про застосування тимчасових заходів у рамках міждержавної скарги на Україну про вимогу припинити блокування надходження прісної води в Крим та обмеження прав національних і мовних меншин.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
