Робоча група російського парламенту Криму оцінила в 586 млрд рублів збитки санаторно-курортному і туристичному секторам півострова від припинення поставок води через Північно-Кримський канал, повідомив заступник керівника робочої групи Сергій Трофимов.
Інформація про це розміщена на сайті кримського парламенту.
«Попередні збитки санаторно-курортній і туристичній сферам оцінюється Міністерством курортів і туризму Республіки Крим у 586,5 мільярда рублів. При цьому, за попередньою оцінкою, загальна сума збитків тільки в результаті перекриття Північно-Кримського каналу становить понад 1 трильйон 406 мільярдів рублів», – цитує Трофимова пресслужба відомства.
За його словами, в загальній сумі збитків Криму від «водної блокади» крім втрат туристичної галузі, враховані збитки на суму 819 млрд рублів, заподіяні бюджетам Криму в окремих галузях: комунальне господарство – 420 млрд рублів, водне господарство – понад 104 млрд рублів, сільське господарство і рибальство – понад 277 млрд рублів, відтворення мінерально-сировинної бази та лісове господарство – понад 17 млрд рублів.
Раніше повідомлялося, що віцеспікер парламенту Криму Юхим Фікс повідомив, що робоча парламентська група звернулася до ФСБ і російського Слідкому з проханням порушити кримінальну справу стосовно 12 громадян України «за блокаду» Криму, в тому числі водну.
Раніше повідомлялося, що влада Криму готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій, підуть позови в російські суди.
Реагуючи на цю інформацію, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив: «Бандити не повинні залишатися довго безкарними... Інакше у них зовсім «дах» їде. Російські окупанти та їхні прислужники, які захопили й утримують силою наш дім, нашу землю, наше майно, переслідують кримськотатарський народ і етнічних українців, тепер захотіли від нас «грошей, води й електроенергії».
Пізніше перший заступник голови підконтрольного Кремлю парламенту Криму Юхим Фікс заявив, що позовні вимоги щодо «водної блокади» півострова будуть висунуті трьом громадянам України, які, як вважає російська влада Криму, ухвалювали рішення про перекриття Північно-Кримського каналу – це Андрій Сенченко, який на той момент був т.в.о. заступника голови адміністрації президента України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і депутат Верховної Ради України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Андрій Сенченко назвав цю заяву кримської влади «агонією». У Мінреінтеграції України назвали «смішнрю» загрозу влади Криму судитися за воду.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
