Голова підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов заявив, що російська влада готується подати щодо України позов «через шкоду, заподіяну півострову водної блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Про це Константинов повідомив журналістів 10 березня.
«Ми спочатку повинні довести в наших російських судах. Потім далі будемо до міжнародних норм апелювати. Настане момент, коли ми зможемо висунути ці позови в повній мірі. Це початок великої претензійної роботи, тому що слідом у нас енергетична блокада, транспортна блокада – це мільярди, які ми були змушені витратити і ще витратимо», – цитує Константинова російське інформаційне агентство ТАСС.
Водночас, за даними провладного кримського інформаційного агентства «Крыминформ», спікер російського парламенту Криму також доручив оцінити збитки від викиду шкідливих речовин з кислотонакопичувача заводу «Титанових інвестицій» в Армянську в 2018 році, а також те, як постраждало кримське сільське господарство.
«У нас фактично повністю ліквідована ціла галузь, яка займалася вирощуванням рису і постачала понад 30% на всю Україну. Всі інші збитки, яких зазнали фермери в 2014, 2015, 2016 роках, які пов'язані були з переорієнтуванням господарства; багато хто досі зазнають цих збитків», – стверджує Константинов.
Він уточнив, що в суму позову також будуть включені 50 млрд рублів, які планує витратити Росія на «вирішення проблем водозабезпечення» анексованого нею Кримського півострова.
За словами Константинова, серед відповідачів буде голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і ексвіцепрем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко.
«Зокрема, колишні наші псевдокримчани, які доклали багато особистих зусиль для того, щоб вода була перекрита. Відомі Сенченко, Чубаров і іже з ними, які, не соромлячись, викладали свої звернення і закликали завдавати народу Криму якомога більшої шкоди», – сказав він.
Нагадаємо, в лютому Константинов анонсував скасування графіка подачі води в Сімферополі до кінця літа.
Раніше Президент України Володимир Зеленський повідомив, що влада поки не збирається будувати ще одну дамбу на Північно-Кримському каналі в рамках програми «Велике будівництво».
17 лютого постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич відвідав Управління Північно-Кримського каналу в місті Таврійськ і провів зустріч із начальником управління Сергієм Шевченком. Під час зустрічі обговорили необхідність зміцнення дамби, що не пускає воду на півострів.
Після цього влада в Криму заявила, що півострів отримає «стійке водопостачання» без участі влади України. А голова російського парламенту Криму Володимир Константинов доручив вивчити ситуацію зі станом Північно-Кримського каналу.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації. До цього Кулеба назвав безперспективними спроби Росії, зокрема депутата Держдуми, колишнього російського прокурора Криму Наталії Поклонської, звертатися в ООН через перекриття подачі дніпровської води в Крим.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
