У фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва погіршилися умови тримання в СІЗО російського Таганрога після того, як він відмовився проголосувати щодо «путінських поправок». Про це адвокат Едем Семедляєв розповів громадському об'єднанню «Кримська солідарність».
Адвокат уточнив, що відвідав Алієва 7 липня.
«Він розповів про умови тримання. Він сидить в підвальному приміщенні, де немає вікон, точніше, вікно є, але воно повністю заварене. Внаслідок цього дуже спекотно, повітря свіже не надходить, у камері їх двоє... Він розцінює це як тиск на нього, через те що він не голосував (щодо поправок до Конституції Росії – КР). До цього приїжджав до нього генконсул України – Тарас Малишевський і його помістили в більш-менш нормальні умови, де і камера була хороша, і вікно було», – розповів Семедляєв.
Захисник підкреслив, що Алієва помістили в камеру з гіршими умовами відразу після візиту консула Малишевського. За його словами, захист планує оскаржити дії адміністрації з приводу умов тримання.
Раніше Малишевський повідомив, що фігуранти ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» відмовилися від участі в голосуванні щодо Конституції Росії.
Військовий апеляційний суд міста Власіха в Московській області (Росія) 25 червня повністю залишив чинним вирок шістьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Таким чином, залишилося чинним рішення, яке ухвалив у 2019 році Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону. Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув'язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.
Amnesty International назвала в'язнями совісті всіх фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем'єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.
Раніше Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні у зв'язку з цим вироком.
Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».
Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» політичними в'язнями.
Раніше в Європейському Союзі заявили, що засуджують проведення голосування щодо поправок до Конституції Росії на території півострова, яке пройшло «з порушенням міжнародного права».
У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що голосування за поправки до Конституції Росії на території анексованого Криму є незаконним.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
