Міжнародний фонд «Справедливість для журналістів» проаналізував ситуацію зі свободою слова в Криму і встановив 58 випадків «атак і загроз відносно співробітників ЗМІ та громадянських журналістів» за 2020 рік. Відповідний звіт опубліковано на сайті фонду.
Організація зазначає, що основним методом тиску на представників ЗМІ в Криму є «використання юридичних і економічних механізмів».
«Головним джерелом загроз для працівників ЗМІ є представники влади (в 50 випадках з 58), а найбільш поширений метод тиску – звинувачення в екстремізмі, зв'язках із терористами, розпалюванні ворожнечі, реабілітації нацизму, держзраді, закликах до повалення конституційного ладу», – сказано в звіті.
Крім юридичних важелів, для переслідування журналістів використовуються карантинні обмеження для перешкоджання роботи ЗМІ, наголошується в документі фонду.
«У 2020 році зафіксовано 9 атак, пов'язаних із карантинними обмеженнями. Переважно вони виражалися в діях судових приставів, які не допускали журналістів на політично вмотивовані судові процеси», – уточнюється в звіті.
При цьому, як наголошується в документі, «серйозну небезпеку становлять фізичні атаки і загрози життю», які були зафіксовані організацією на території півострова. За вказаними в звіті даними, таких випадків за 2020 рік у Криму було чотири.
«У 2020 році в Криму зафіксовано 4 випадки фізичних атак і загроз життю, свободі та здоров'ю працівників ЗМІ. Цей вид атак більше не є домінуючим, на відміну від 2014 року, коли було зафіксовано рекордну кількість порушень прав журналістів із застосуванням сили», – зазначає «Справедливість для журналістів».
Згідно з усіма зібраними даними, представники міжнародного фонду доходять висновку, що в Криму «зберігається курс на тотальне придушення незалежної журналістики та встановлення повного контролю над інформаційним простором Криму, взятий новою владою з моменту окупації в 2014 році», а всі незалежні ЗМІ півострова були фактично знищені.
Раніше місія США в ОБСЄ засудила триваючі спроби Росії переслідувати представників ЗМІ в Криму. Також місія висловила стурбованість через арешт фрілансера Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії) Владислава Єсипенка.
6 червня в МЗС України до Дня журналіста нагадав, що громадянські журналісти Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов наразі затримані російською владою в Криму.
Нагадаємо, Прокуратура АРК і Севастополя розслідує 22 кримінальних провадження про порушення прав журналістів у Криму.
Раніше повідомлялося, що Прокуратура АРК разом із Українською Гельсінською спілкою з прав людини готує повідомлення в Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду, в якому будуть відображені факти переслідування журналістів на території анексованого Росією Криму.
