Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова назвала «сміховинним» рішення влади України щодо запровадження санкцій проти Республіки Нікарагуа через відкриття почесного консульства в Сімферополі.
«Нещодавно українська влада запровадила санкції проти Нікарагуа у відповідь на призначення керівництвом цієї країни почесного консула в Республіці Крим. Це рішення виглядає сміхотворно. Як відомо, з 2017 року Україна і Нікарагуа офіційно не є торговими партнерами, тому санкції накладати, по суті, нема на що. Мабуть, це акт відчаю», – сказала Захарова під час брифінгу в четвер.
Вона в черговий раз назвала анексовані Крим і Севастополь «російською територією».
«Знову повторю, Республіка Крим і місто Севастополь є суб'єктами Російської Федерації. Відкриття консульських представництв іноземних держав на території Росії – це питання наших двосторонніх відносин з цими державами, що не стосується третіх країн, включно з Україною. Закликаємо українську владу не втручатися і не намагатися впливати на двосторонні контакти між іншими державами, які не мають до України жодного стосунку», – сказала Захарова.
Спікер російського МЗС порадила Києву «залишити Нікарагуа у спокої».
Влада України поки не реагувала на такі висловлювання Захарової.
1 лютого президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради постанову про запровадження санкцій проти Нікарагуа.
Раніше секретар РНБО України Олексій Данілов назвав «недружніми діями» ініціативу Нікарагуа відкрити почесне консульство в анексованому Криму.
Провладні кримські ЗМІ повідомили, що 10 листопада Олег Бєлавенцев отримав «патент консула Нікарагуа в Криму» від Альби Асусенни Торрес.
Посольство США в Україні називало відкриття почесного консульства Нікарагуа в Сімферополі черговою спробою Росії «виправдати своє порушення міжнародного права».
Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич заявляв раніше, що призначення Олега Белавенцева невизнаним України почесним консулом Республіки Нікарагуа в Криму і відкриття консульства цієї країни в Сімферополі не має жодних правових наслідків.
Кабмін України запропонував запровадити економічні санкції проти Республіки Нікарагуа через неузгоджене з Києвом призначення почесного консула в Криму. Російський глава Криму Сергій Аксенов назвав це «криком безпорадності».
Нікарагуа – поміж країн, які регулярно не голосують за резолюції ООН, ініційовані Україною, щодо визнання Росії країною-окупантом через анексію Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
