Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова сказала, що в анексованому Криму готові приймати міжнародні місії, в тому числі з питань дотримання прав людини, але на російських умовах.
Інформація про це розміщена на сайті МЗС Росії.
«Ми готові до діалогу з профільними міжнародними організаціями з питання дотримання прав людини в Криму в рамках процедур, застосовних до дотримання Російською Федерацією зобов'язань в цьому середовищі на території нашої країни. Ми також готові приймати місії відповідних організацій у Криму, якщо вони направляються в рамках мандата відповідних структур у прив'язці до процедур, які можуть застосовуватися до відвідування Росії», – цитує Захарову пресслужба відомства.
Вона також вказала на неможливість Росії підключити своїх представників з Криму до міжнародних конференцій.
«Раніше, коли не було проблем з міжнародною транспортною логістикою, їх не пускали, не видаючи візи. Сьогодні, коли форуми перейшли у віртуальний формат, у нас існують проблеми навіть з підключенням до інтернету. Нам весь час в цьому відмовляють. Делегація України постійно блокує виступи представників Криму, вважаючи, що вони знають краще, як там ідуть справи», – додала Захарова.
Раніше Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні опублікувала новий звіт про порушення прав людини в Криму. При цьому в місії зазначили, що не мають доступу на територію півострова і здійснюють свій моніторинг, перебуваючи в Києві та в Одесі.
Після цього віцеспікер російського парламенту Криму Володимир Бобков сказав, що на півострові готові приймати місію ООН, але тільки після узгодження цього візиту з МЗС Росії.
18 листопада 2020 року Комітет Генасамблеї ООН схвалив посилену резолюцію, що засуджує порушення прав людини в Криму.
Після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН з прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.
Заступник постпреда Росії при ООН Геннадій Кузьмін, у відповідь на доповідь України щодо порушень на півострові та схвалення Комітетом Генасамблеї ООН відповідної резолюції, сказав, що Росія гарантує дотримання прав людини в Криму.
На початку липня Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
