Громадянського журналіста з Джанкойського району «примусово вивезли» в поліцію – активісти
Громадянського журналіста з Джанкойського району «примусово вивезли» в поліцію – активісти
Ілюстраційне фото
Активісти «Кримської солідарності» повідомляють, що вранці 28 грудня співробітники російської поліції «примусово посадили в службову машину і вивезли з будинку» громадянського журналіста Вілена Темер'янова, який живе в селищі Вільне Джанкойського району.
За інформацією активістів, Темер'янова везуть у відділ поліції на вулиці Футболістів, 20 в Сімферополі.
Дружина чоловіка розповіла, що вони збиралися їхати до рідних у Красноперекопськ.
«Не завелася машина. Поки він намагався зрозуміти причину поломки, під'їхали троє співробітників. Вони стали говорити: «Що ви нас обманюєте? Ні в який Красноперекопськ ви не їдете!». Мабуть, раніше вони чоловікові телефонували. Я в машині сиділа з сином. Чоловік перший почав вимагати їхні документи, але вони ніби не чули його. Потім я почала питати про їхні документи. Але вони не показували жодних документів. Говорили, що «все в суді розкажуть», у Сімферополі. Вони заблокували його з двох сторін, створили йому глухий кут», – розповіла жінка.
Коментарі російських правоохоронців у Криму щодо інциденту відсутні.
На початку листопада російська поліція склала два протоколи про адміністративне правопорушення відносно кримськотатарського активіста, журналіста видання «Грани.ру» Вілена Темер'янова. Його затримали в Сімферополі біля будівлі підконтрольного Росії Кримського гарнізонного військового суду, де збиралися люди на підтримку фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір».
Не тільки обшуки: фотосвідчення порушень прав людини в Криму в 2020 році (фотогалерея)
1/824 листопада. Севастопольців відправляють до Ростова-на-Дону на службу в російській армії. На цьому фото, опублікованому Міністерством оборони Росії, показані лише п'ятеро з них, однак того дня із Севастополя до Росії відправили близько тридцяти призовників. В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призов жителів Криму до своїх збройних сил.
Як стверджують у «Кримській правозахисній групі», проводячи призов кримчан до своєї армію, Росія порушує Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни. При цьому українські правозахисники ще й регулярно фіксують кримінальні справи, які підконтрольні Кремлю відомства на півострові заводять на кримчан за ухилення від служби в російських збройних силах: за їхніми словами, тільки в листопаді було як мінімум три нові кримінальні справи і два вироки у таких справах
2/831 жовтня. Російський поліцейський зупиняє одиночний пікет Зуре Емірусеїнової – матері фігуранта красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір».
Загальна декларація прав людини та низка інших міжнародних документів гарантують кожному право на свободу зібрань, у тому числі з метою мирного протесту. Тоді жінка вийшла на одиночний пікет із плакатом «Мій син – не терорист». У жінки вилучили плакат і склали на неї протокол, визнавши її пікет «мітингом».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього. Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Ця організація заборонена і визнана терористичною в Росії, але не в Україні
3/87 липня. Співробітники російських силових структур у Криму проводять обшуки в будинках кримських татар за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».
Тоді співробітники ФСБ Росії провели обшуки в будинках Олександра Сизикова, Аліма Суф'янова, Сейрана Хайретдінова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Вадима Бектемірова, Зекір'і Муратова і Ділявера Меметова. Затримали всіх, крім останнього. У ФСБ Росії стверджували, що Сизиков і решта затриманих «поширювали серед жителів Криму терористичну ідеологію, вербували до своїх лав кримських мусульман».
У 2020 році День прав людини присвятили питанню дотримання цих прав під час пандемії COVID-19. У жовтні фігурантів цієї кримської «справи Хізб ут-Тахрір» відправили на примусову психіатричну експертизу до психоневрологічної лікарні у Сімферополі. Під час їх перебування в установі зафіксували масове зараження коронавірусом
4/81 жовтня, Ялта. Кримські школярі беруть участь в акції «Вахта пам'яті поколінь». Вони одягнені в російську військову форму і тримають у руках зброю. Як повідомляв кореспондент Крим.Реалії, одна з учасниць втратила свідомість під час акції. Суть заходу полягала в тому, що діти урочисто заступали на «почесну варту» біля «Вічного вогню». В акції брали участь учні кадетських класів, члени клубу ДОСААФ і руху «Юнармія».
Правозахисники розглядають сам факт існування таких класів і організацій, а також пропаганду війни та зброї серед дітей як мілітаризацію освіти в анексованому Криму. Вони називають це порушенням гуманітарного права і одним з елементів військового злочину Росії на півострові
5/823 лютого, Сімферополь. Люди в російській військовій формі показують дітям зброю та дають її їм у руки.
Правозахисники вказують на те, що мілітаризація освіти і дитинства, пропаганда війни серед дітей – це порушення Конвенції про права дитини, що зобов'язує виховувати дітей у повазі до норм міжнародного гуманітарного права
6/820 червня, Севастополь. Члени російської військово-патріотичної організації для школярів «Юнармія» беруть участь у репетиції параду, присвяченого 75-річчю закінчення Другої світової війни. При цьому правил захисту від вірусної інфекції не дотримуються, хоча на той момент у Криму і Севастополі вже були зафіксовані випадки смерті, викликані коронавірусом або ускладненнями від нього.
Правозахисники стурбовані не тільки самим фактом мілітаризації дитинства в Криму, але й тим, що вона триває під час пандемії COVID-19. За словами експерта «Кримської правозахисної групи» Ірини Сєдової, той факт, що на півострові продовжують «організовувати масові пропагандистські збори за участі дітей, яких одягають у форму «Юнармії», і змушують пропагувати службу в російській армії», порушує права дітей на захист їхнього здоров'я і життя, зазначені в Конвенції про права дитини
7/82 листопада. Сотні кримських татар, які тоді виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», затримали співробітники російської ДПС на Керченському мосту.
За словами адвоката Миколи Полозова, в діях російських силовиків – «цілий букет порушень»: наприклад, статті 13 Загальної декларації прав людини (що гарантує право на вільне пересування, в тому числі між країнами), статті 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також 5 статті Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації
8/83 листопада, Сімферополь. Співробітники російської поліції в Криму затримують кореспондентів «Кримської солідарності» та інтернет-видання «Грани.ру».
Вілен Темер'янов, Абляміт Зіядінов, а також активіст Ерфан Бекіров були біля будівлі суду в Сімферополі, коли там проходило засідання у красногвардійські «справі Хізб ут-Тахрір». У чоловіків було редакційне завдання, вони стежили за оголошенням вироку фігурантам цієї «справи».
Російські силовики звинуватили їх у порушенні порядку організації масових заходів та невиконанні правил поведінки під час «режиму підвищеної готовності».
Низка міжнародних документів гарантують усім людям право повсюдно і безперешкодно збирати, передавати і публікувати інформаційні відомості. Правозахисники наполягають на тому, що російська влада Криму часто використовує пандемію для обмеження прав людини на півострові
