У Криму російські силовики завершили попереднє розслідування у справі про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне, кримськотатарському політику та активісту Наріману Джелялу (за документами – Джелялов) додали ще одне звинувачення.
Про це повідомив адвокат Нарімана Джеляла Микола Полозов на своїй сторінці у фейсбуці.
«Попереднє розслідування у справі про підрив газопроводу в селі Перевальне, т. зв. диверсії завершено. Додали завдання значних майнових збитків ГУП РК «Кримгазмережі» у розмірі 105237 рублів 25 копійок (за сьогоднішнім курсом це приблизно 1425 $), а також кваліфікували відключення газу від військової частини підрозділу Берегової оборони ЧС Росії як підрив обороноздатності Росії», – написав Полозов.
8 листопада Джелялу висунули нове звинувачення в контрабанді вибухового пристрою. 28 жовтня активісту продовжили термін перебування в СІЗО до 23 січня 2022 року.
3 грудня підконтрольний Росії Верховний суд Криму відмовив в апеляційній скарзі на продовження арешту Джелялу.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
