У Києві 18 травня планують провести автопробіг у пам'ять про жертв депортації кримськотатарського народу. Автопробіг організовують переселенці з анексованого Росією Криму.
«Цього року карантинні обмеження (через коронавірус – КР) не дозволяють зібратися нам на традиційний жалобний мітинг на центральних площах міст. Уже сьомий рік після окупації Криму ми, вимушені переселенці, не можемо зібратися у себе на батьківщині. Тому на 76-ту річницю геноциду кримських татар ми пропонуємо всім охочим приєднатися до автопробігу пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу», – зазначили організатори.
За їхньою інформацією, учасники київського автопробігу 18 травня зберуться о 16:30 на великій парковці біля Міжнародного виставкового центру (Броварський прокпект 15). Після формування автоколон учасники пробігу о 17:00 стартують від Мосту Метро до Майдану Незалежності.
Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що меморіальні заходи, присвячені пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, вже затверджені, і опублікував їх список. За його словами, вони проводитимуться напередодні та в день 18 травня в Україні, включаючи анексований Крим, а також в інших країнах світу.
Участь в автопробігу можуть взяти всі охочі, розмістивши на авто кримськотатарський прапор, або без нього.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.
У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.
Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
