Доступність посилання

ТОП новини

«Київміськбуд» має намір судитися через втрату активів у Криму після анексії


Ілюстраційне фото
Ілюстраційне фото

ЗАТ «Холдингова компанія» «Київміськбуд» (КМБ) має намір звернутися до міжнародних судів для захисту своїх інвестицій від «неправомірних дій кримських чиновників і суддів», сказав президент будівельної компанії Ігор Кушнір в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Ми переконалися, що місцеві структури відверто ігнорують заяви влади про збереження майна та інвестицій. З правової точки зору, для бізнесу, інвесторів Крим – це джунглі, і наявна вертикаль влади на території Криму не працює. Єдиний вихід, який ми бачимо, – це міжнародні суди і розголос ситуації», – зазначив він.

Кушнір пояснив, що мова йде про «планомірні дії деяких кримських чиновників, суддів і правоохоронних органів», які призвели до того, що фірма втратила свої активи і проєкти, якими компанія володіла на території півострова до 2014 року.

«Майно КМБ на території Криму фактично вкрав колишній пайовий учасник забудови з мікроскопічною часткою (менше 0,1%) –юрособа РФ, яка шляхом багаторазових підробок документів і проведення транзакцій через офшорні схеми отримала контроль над нашими об'єктами... Ми оцінюємо наші втрати від цієї афери приблизно в 150 млн грн», – сказав президент компанії.

Це не перша компанія, яка має намір відсудити свої кримські активи. Так, у 2018 році компанія «Укренерго» офіційно повідомила Росію про початок інвестиційної суперечки з приводу захоплених в анексованому Криму активів. Точна сума позову поки не відома. За повідомленням «Укренерго», вартість електромереж компанії в Криму, не рахуючи інше обладнання та активи, становить близько 1 млрд доларів.

Державний український банк «Ощадбанк» найняв американську юридичну компанію Quinn Emanuel Urquhart&Sullivan LLP для представлення своїх інтересів у міжнародному арбітражному суді проти Росії.

У Міністерстві закордонних справ України закликали всі українські компанії, які втратили майно після анексії Криму Росією, боротися в судах за компенсацію.

У березні 2014 року в анексованому Росією Криму «націоналізували» близько 480 підприємств і організацій. Україна подала позови в міжнародні суди, де вимагає як компенсацію не тільки гроші, але й російське закордонне майно.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG