Мін'юст Росії сподівається, що українська компанія «ДТЕК Крименерго» відмовиться від позову в міжнародний арбітражний трибунал щодо спору за кримське майно. Про це йдеться у повідомленні російського міністерства 10 квітня.
«Крименерго за аналогією з іншими українськими позивачами стверджує, що Росія нібито експропріювала її майно в Криму. Компанія вимагає заплатити «компенсацію» в розмірі понад 420 мільйонів доларів США. Як і інші зазначені позивачі, Крименерго представила оцінку, що багаторазово перевищує реальну вартість її активів», – стверджує Мін'юст Росії.
У російському міністерстві вважають, що «ДТЕК» «свідомо уникає згадки того, що, по-перше, більша частина майна – це активи радянського періоду, що не покриваються Угодою, по-друге, дії позивачів та їхніх бенефіціарів створювали реальну загрозу життєдіяльності та безпеки на Кримському півострові».
«Вимоги Крименерго містять і інші юрисдикційні суперечності, кожна з яких веде до відмови в позові. Серед іншого так звані інвестиції могли бути зроблені українською компаній «Крименерго» тільки на території України, тобто не були іноземними і не підлягають захисту щодо Угоди. Крім того, двосторонні інвестиційні договори, в тому числі Угода, засновані на основоположному принципі міжнародного права – принципі взаємності (reciprocity). Поки Україна відмовляється виконувати свої зобов'язання за Угодою, у Росії також відсутні будь-які супутні зобов'язання, включаючи вирішення спорів в арбітражі», – додали в МЗС Росії.
Повідомляється, що з 2019 року Мін'юст Росії «захищає національні інтереси в «кримських» арбітражних розглядах».
У січні 2015 року підконтрольний Кремлю кримський парламент «націоналізував» «ДТЕК Крименерго», а російський уряд півострова призначив нове керівництво підприємства. У підсумку кримські активи «ДТЕК» фактично перейшли у власність російського державного унітарного підприємства «Крименерго».
У 2017 році пресслужба підприємства стверджувала, що вартість рухомого і нерухомого майна «ДТЕК Крименерго» становить понад 500 мільйонів доларів США.
Керівництво українського енергохолдингу назвало «націоналізацію» їхніх активів «безпідставним кроком». Пізніше «ДТЕК» повідомила, що подала позов до міжнародного арбітражу. Для захисту інтересів холдинг Ріната Ахметова найняв юристів міжнародної компанії Covington&Burling LLP.
Електропостачання Криму
У Криму, незважаючи на запуск четвертої нитки російського енергомосту навесні 2016 року, триває відключення світла. З грудня 2015 року до Криму не надходить електроенергія з материкової України через пошкодження електроопори в Херсонській області. Зараз Крим забезпечується за рахунок власної генерації, генераторних установок з Росії та енергомостом з Кубані.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
