Міністерство закордонних справ запросило посла Болгарії в Києві Костадіна Коджабашева через висловлювання президента цієї країни Румена Радева щодо окупованого Криму. Про це повідомила пресслужба МЗС 19 листопада.
«Українська сторона довела до посла позицію нашої держави про некоректність та неприпустимість висловлювань президента Болгарії Румена Радева стосовно Криму під час вчорашніх передвиборчих теледебатів», – йдеться в повідомленні.
Згідно з позицією міністерства, слова президента Болгарії «не сприяють розвитку добросусідських відносин» двох країн і суперечать офіційній позиції Софії щодо визнання суверенітету та територіальної цілісності України. У відомстві чекають на спростування президентом Радевом вчорашньої заяви.
«Посол Костадін Коджабашев запевнив у незмінній позиції Болгарії щодо підтримки територіальної цілісності України, у тому числі Криму як невід’ємної частини території нашої держави, та зусиль з деокупації півострова, зокрема шляхом участі Болгарії в роботі «Кримської платформи», – додають у МЗС.
Чинний президент Болгарії Румен Радев 18 листопада на дебатах перед другим туром президентських виборів заявив про фактичну належність окупованого Криму до Росії. Також чинний президент назвав санкції проти Росії неефективними.
Його опонент Анастас Герджиков натомість назвав Крим українською територією та обстоював необхідність санкцій, поки проблеми з правами людини в Росії не будуть вирішені.
Румен Радев, підтриманий опозиційцною партією «Продовжуємо зміни» та ще кількома політичними силами, є фаворитом перегонів. У першому турі його підтримали 49,42% виборців. Анастас Герджиков, висунутий владною партією ГЕРБ колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова, здобув підтримку менш як 23% учасників голосування.
Росія окупувала український Крим у лютому-березні 2014 року. Євросоюз, США та інші країни запровадили проти Москви санкції через її дії. Сама Росія називає питання Криму «закритим», називаючи півострів частиною своєї території. У 2016 році болгарський президент Румен Радев виступив проти санкцій, запроважених щодо Росії.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
