Міністерство закордонних справ прокоментувало завтрашні чотиристоронні переговори в Стамбулі за участі представників України, Росії, Туреччини та ООН. Як повідомив Радіо Свобода речник відомства Олег Ніколенко, Київ наполягає на залученості до переговорів Організації Об’єднаних Націй.
«Україна виступає за те, щоб питання розблокування українського зерна вирішувалося під егідою ООН. У цьому контексті ми вдячні генсекретарю Антоніу Ґутеррішу за активні зусилля із пошуку рішення, яке гарантуватиме безпеку південних регіонів нашої держави», – заявив Ніколенко.
Він також підкреслив, що зустріч у Стамбулі буде чотиристоронньою за участі експертів. Не йдеться про нібито двосторонні переговори між російськими та турецькими делегатами за участі України та спостереження ООН, як їх наразі намагається презентувати Росія.
«Обговорюватимуться модальності функціонування морських коридорів для експорту зернових. При цьому, ключовим елементом позиції української сторони залишатимуться питання безпеки», – додав речник МЗС.
Раніше сьогодні міністр оборони Туреччини Хулусі Акар анонсував зустріч військових делегацій Росії, України та Туреччини з представниками ООН 13 липня, щоб обговорити безпечний експорт українського зерна, заблокований російським повномасштабним вторгненням до України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
