Міністри оборони країн НАТО узгодили 21 жовтня у Брюсселі новий генеральний план захисту від будь-якого потенційного нападу з боку Росії на кількох фронтах. У документі наголошується, що основною метою альянсу залишається стримування Москви, навіть попри все більшу увагу, яка приділяється діям Китаю, інформує Радіо Свобода.
Стратегія НАТО, що має конфіденційний характер, спрямована на підготовку до будь-якої синхронної атаки в регіонах Балтійського та Чорного морів, яка може включати застосування ядерної зброї, злам комп’ютерних мереж і атаки в космосі, пише Reuters.
«Ми продовжуємо зміцнювати наш союз, використовуючи кращі і модернізовані плани», – наголосив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ після зустрічі, учасники якої також погодили виділення першого мільярда доларів на розвиток нових цифрових технологій.
Офіційні особи НАТО відзначають при цьому, що не вважають атаку з сторону Росії неминучою.
Єнс Столтенберґ перед міністерською зустріччю в Брюсселі заявив, що відносини з Москвою досягли нової найнижчої точки з часів «холодної війни». «У нас усе ще залишаються засоби і канали для взаємодії з Росією, однак ми шкодуємо про її рішення закрити два офіси НАТО в Москві і зупинити роботу російської місії тут у НАТО», – зазначив Столтенберґ.
Москва заперечує агресивні наміри щодо Заходу і стверджує, що це НАТО своїми діями створює ризики для дестабілізації ситуації в Європі.
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи 21 жовтня на засіданні дискусійного клубу «Валдай», заявив, що реальну загрозу для Росії становить військова присутність НАТО в Україні. «Формальне членство (України) в НАТО може не відбутися, а військове освоєння території вже триває», - сказав Путін, додавши водночас, що заяви міністра оборони США Ллойда Остіна, який побував цього тижня в Києві, по суті відкривають Україні двері в НАТО. «І, звичайно, нас це турбує», – додав Путін.
Перебуваючи в Києві, Остін наголосив, що підтримка Вашингтоном територіальної цілісності України залишається непорушною, а Росія не має права блокувати наміри Києва, пов’язані з приєднанням до НАТО.
18 жовтня голова МЗС Росії Сергій Лавров повідомив, що Росія з 1 листопада припиняє роботу свого постійного представництва при штабквартирі НАТО, а також інформаційного бюро НАТО в Москві.
Лавров назвав дії Росії відповіддю на позбавлення акредитації восьми співробітників російського постійного представництва в штабквартирі НАТО в Брюсселі. Загальна кількість російських дипломатів у представництві рішенням була скорочена вдвічі – з 20 до 10. За рішенням російської влади, не залишиться жодного.
