Управління Верховного комісара ООН з прав людини встановило 42 випадки насильницьких зникнень в анексованому Росією Криму за період з 3 березня 2014 року до 30 червня 2018 року. Про це йдеться в доповіді про дотримання прав людини на півострові, представленій 13 вересня у Києві.
«Серед цих жертв (38 чоловіків і 4 жінок) – 27 етнічних українців, 9 кримських татар, 4 таджика, 1 людина змішаного походження і 1 узбек. 27 осіб були звільнені після того, як їх незаконно тримали під вартою протягом різних термінів – від декількох годин до двох тижнів; 12 залишаються зниклими безвісти, і їхні родичі бояться, що вони загинули; двоє перебувають під вартою, одну людину знайшли мертвою», – йдеться в документі.
За даними авторів дослідження, найбільшу кількість насильницьких зникнень зафіксували в 2014 році (28 осіб), два випадки сталися в 2015, три – в 2016, сім – у 2017 і два в нинішньому році.
«У більшості випадків, документально зафіксованих протягом звітного періоду, правопорушником називалася ФСБ Росії, на відміну від початку окупації, коли в такій ролі згадувалася« кримська самооборона». Жертви часто розповідали про фізичне насильство і психологічний тиск, який вони відчували під час тримання під вартою без права спілкування і листування», – йдеться в документі.
За даними Управління верховного комісара ООН з прав людини, ні в одному із задокументованих випадків винні не були притягнені до відповідальності, хоча в семи випадках жертви зникнень були визнані Росією зниклими безвісти.
«Відносно щонайменше 10 жертв органи влади або відмовилися відкрити справу, або припинили раніше розпочате слідство. Відсутність прогресу в розслідуванні ставить під сумнів його ефективність», – зазначають автори доповіді.
За даними активістів, з моменту анексії Криму Росією зникли 44 кримчанина, 16 – досі вважаються зниклими безвісти, 6 – були знайдені мертвими, ще двоє перебувають у місцях позбавлення волі.
Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір»
