Російська влада Криму спрямує п'ять позовів до України для «відшкодування збитків від блокади півострова», повідомив перший віцеспікер кримського парламенту Юхим Фікс.
«В судові органи будемо подавати (позови) у міру готовності. Спочатку щодо водної блокади. Цифру вже назвали, це близько 1,4 трлн рублів», – сказав він у коментарі агентству ТАСС.
Він додав, що влада півострова продовжує роботу «з підтвердження розміру збитків».
Цього тижня голова комітету із законодавства кримського парламенту Сергій Трофимов повідомляв, що планує подати документи до суду щодо «водної блокади» до кінця року. До цього Юхим Фікс повідомляв, що робоча парламентська група звернулася до ФСБ і російського Слідкому з проханням порушити кримінальну справу стосовно 12 громадян України «за блокаду» Криму, в тому числі водну.
Також голова російського парламенту Криму Володимир Константинов повідомляв, що перед зверненням до міжнародних інстанцій через припинення поставок води Північно-Кримським каналом підуть позови в російські суди.
У липні Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну, в тому числі, за «водну блокаду» Криму. Пізніше стало відомо, що ЄСПЛ відхилив запит Росії про застосування тимчасових заходів у рамках міждержавної скарги на Україну про вимогу припинити блокування надходження прісної води до Криму та обмеження прав національних і мовних меншин.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
