Колишній російський прокурор Криму, заступниця глави «Росспівробітництва» («Россотрудничества») Наталя Поклонська стверджує, що питання безпеки не є причиною того, що вона не обійняла на посаду посла Росії в Кабо-Верде.
«Питання безпеки завжди розглядається і, напевно, це добре, тому що наша країна, держава, керівництво цінує людей і турбується про їхню безпеку. (...) Причиною мого непризначення, мого зняття з посади посла не є моя безпека. Щодо українських погроз, вони були з 2014 року, тривають і нікуди не зникають. Вони були, є і будуть. Така зараз політика», – заявила Поклонська в ефірі радіо «Комсомольская правда».
При цьому Поклонська не назвала причини, чому вона не обійняла посаду російського посла.
19 січня Наталя Поклонська повідомила, що не вступатиме на посаду посла Росії в Кабо-Верде через «особисті обставини».
2 лютого президент Росії Володимир Путін призначив Наталю Поклонську заступником глави «Росспівробітництва».
7 грудня Київський апеляційний суд дозволив затримати Наталю Поклонську.
Офіс генерального прокурора України спрямував до суду обвинувальний акт щодо Поклонської, Сергія Аксьонова ( за документами – Аксенов), Володимира Константинова та ще п'яти топ-чиновників Криму.
Наталя Поклонська заявила, що її не повинні судити в Україні за державну зраду через наявність російського громадянства.
Наталя Поклонська
До 2014 року Наталя Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року підконтрольна Кремлю влада півострова призначила її прокурором Криму. Поклонська ініціювала заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в Росії та в анексованому Криму, виступала в ролі обвинувача проти громадян України у справах «про тероризм», «напад на співробітників «Беркута» тощо.
У 2016 році після російських виборів, проведених на півострові, вона стала депутатом Державної Думи. Україна і Захід ці вибори не визнали.
За інформацією Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Поклонській оголошено підозру в «створенні злочинної організації», «незаконному позбавленні волі або викраденні людини» («справа кримських терористів», за якою у 2014 році в Криму було затримано і потім засуджено в Росії кримчан Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія), «порушенні законів і звичаїв війни».
Крім цього, Поклонська фігурує у низці українських розслідувань, за якими їй не висували підозри. Зокрема, за даними прокуратури, мова йде про блокування доступу до сайту Крим.Реалії на території півострова і в Росії, що кваліфікується як «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».
Також у Прокуратурі АРК і Севастополя вказують на участь Поклонської у виборах до Держдуми Росії як кандидата від анексованого Криму, чим вона «завдала шкоди суверенітету України». Ознаки цього злочину кваліфікуються як «державна зрада».
В інтерв'ю українському журналісту Дмитру Гордону Поклонська заявила, що не знає, в чому її звинувачують в Україні, тому що їй «не надійшло письмове повідомлення». Але в Прокуратурі АРК стверджують, що її адвокати в Києві приходять до органів попереднього розслідування, в прокуратуру, в суд, знайомляться з матеріалами кримінального провадження.
