Посол Нідерландів в Україні Йеннес де Мол повідомив, що його країна продовжує підтримувати політику Європейського союзу щодо застосування санкцій проти Росії через анексії Криму. Про це він заявив в ефірі Радіо Крим.Реалії.
«Ми за санкції і надалі виступаємо за це. Ми не згодні з тим, що сталося у Криму. І ми не приймаємо факт, що це як інша реальність. Нам також важко, у нас були хороші відносини ... історичні відносини з Росією були нормальними, ми вже 400 років маємо зв'язку між Нідерландами та Росією. Але тим не менше, ми не можемо це прийняти, тому ми повністю за ці санкції і за територіальну цілісність України. На сьогоднішній день просто неприйнятно відбирати, анексувати територію іншої держави, ми живемо в XXI столітті», – заявив Йеннес де Мол Крим.Реалії.
Він також підкреслив, що політика санкцій Нідерландів щодо Росії зберігається, незважаючи на те, що від цього страждає бізнес-потенціал між Нідерландами та Росією, зокрема, в сфері сільського господарства.
«Санкції побудовані так, що робота на бізнес у Криму в обхід санкцій рано чи пізно стане відома. Для бізнесу це дуже великий ризик», – сказав Йеннес де Мол, додавши, що йому невідомі дані про відвідування нідерландськими державними діячами Криму після його анексії Росією.
12 вересня Рада Європейського союзу продовжила персональні санкції, пов'язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України ще на півроку – до 15 березня 2020 року. У списку санкцій – 170 громадян Росії і України, а також 44 юридичних особи. Санкції передбачають заморожування їхніх активів і заборону фізичним особам на в'їзд в ЄС.
Санкції були введені у 2014 році після анексії Криму, а потім їх кілька разів посилювали в зв'язку з підтримкою Росією бойовиків на сході України. З того часу обмежувальні заходи кілька разів продовжували. У списку санкцій – низка російських державних діячів, чиновників, воєначальників, а також ватажки підтримуваних Росією бойовиків на непідконтрольних територіях Донбасу.
Також зараз діють і періодично продовжуються ще два великих санкційних пакета ЄС щодо Росії: секторальні економічні санкції (на даний момент діють до 30 січня 2020 року) і «кримські», введені у відповідь на окупацію і анексію півострова (діють до 23 червня 2020 року).
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
