У Представництві Президента України в АРК розповіли, як протидіяти вилученню земельних ділянок в анексованому Криму.
Згідно з рекомендаціями відомства, необхідно:
- зібрати документи, що підтверджують право власності відповідно до законодавства України та які підтверджують процедуру вилучення ділянки;
- звернутися в українські органи правопорядку з інформацією про факт вилучення земельної ділянки;
- співпрацювати з Прокуратурою АРК і Севастополя для того, щоб направити матеріали до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду;
- направити індивідуальні скарги в Європейський суд з прав людини.
«Всі особи, майно яких було експропрійовано, вилучено на тимчасово окупованій території, є потерпілими, жертвами збройного конфлікту. І вже сьогодні Україна повинна створити ефективні процедури відновлення документів, що засвідчують майнові права, визначити принципи повернення власникам майна, яке було незаконно відчужене під час окупації. І третє – безумовно, треба робити системи обліку того, яке майно пошкоджене, зруйноване, знищене або незаконно експропрійоване у власників за час тимчасової окупації», – зазначила перша заступниця постійного представника президента України в АР Крим Дар'я Свиридова.
Раніше перший заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Анатолій Мирошниченко повідомив, що кримчани, які після анексії втратили майно на півострові, можуть звернутися до Європейського суду з прав людини й отримати компенсацію від Росії.
Згідно з указом президента Росії Володимира Путіна, в більшості районів Криму «іноземці» і «зарубіжні юридичні особи» не можуть бути власниками земельних ділянок. Заборона не поширюється на три райони Криму – Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, ці райони не межують з материковою частиною України і не мають виходу до Чорного моря. Аналогічним чином до переліку не увійшла Верхньосадовська сільська рада в Нахімовському районі Севастополя.
У Представництві Президента України в АРК назвали «військовим злочином» цей указ Путіна. Прокуратура АР Крим кваліфікує такі дії російської влади за ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни).
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
