Представництво президента України в АРК вітає приєднання України, Грузії, Чорногорії, Албанії, Норвегії та Ісландії до кримського пакету санкцій ЄС. Про це повідомляє пресслужба представництва.
«Представництво президента України в АР Крим вітає рішення Європейської Ради щодо розширення переліку країн, які приєдналися до вирішення Європейського союзу про продовження санкцій проти Росії через окупацію Криму. Рішення Ради ЄС підтримали Україна, Грузія, члени європейської зони вільної торгівлі Норвегія та Ісландія, а також країни-кандидати на вступ до Євросоюзу Чорногорія та Албанія», – йдеться у повідомленні представництва.
Напередодні зазначалося, що шість країн-партнерів Євросоюзу підтвердили своє приєднання до рішення Ради ЄС про продовження на рік санкцій відносно Росії, запроваджених через анексію Криму.
Ці шість країн приєдналися до європейського режиму санкцій проти Росії з моменту його формування в 2014 році, і при кожному продовженні санкцій підтверджують це рішення.
18 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Рада Європейського Союзу продовжила на рік санкції проти Росії за анексію Криму.
Директор департаменту загальноєвропейського співробітництва МЗС Росії Микола Кобринець заявив, що «під санкціями жити важко, але ми вже навчилися».
Раніше лідери ЄС відкинули пропозиції скасувати санкції проти Росії через COVID-19. Окремо посли ЄС 10 червня домовилися продовжити кримський пакет санкцій ще на один рік.
Йдеться про продовження заборони на інвестиції з країн-учасниць ЄС до анексованого Росією Криму.
Такі заходи, вперше запроваджені в 2014 році як відповідь на незаконну анексію Росією українського півострова, включають заборону на ввезення з Криму товарів, якщо вони не мають українських сертифікатів, заборону заходу до Криму круїзних суден під прапорами країн-членів ЄС або тих, що контролюються державою -членом об'єднання, а також заборону на придбання компаніями з ЄС майна і компаній на окупованій території.
Згідно із забороною, товари і технології для секторів транспорту, телекомунікацій та енергетики також не можуть експортуватися кримським компаніям або для використання на півострові.
Санкції були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
