Прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про підозру «слідчому з особливо важливих справ Головного слідчого комітету РФ у Республіці Крим та м. Севастополі» за фактом незаконного кримінального переслідування голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова у так званій «справі 26 лютого». Про це повідомили у пресслужбі прокуратури АРК.
Його дії у прокуратурі кваліфікували як військовий злочин, а саме – порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.
Підозрюваний безпосередньо реалізував політику держави-окупанта, спрямовану на переслідування проукраїнськи налаштованого населення півострова.
«Досудовим розслідуванням встановлено, що «слідчий», достовірно знаючи про законність проведення мітингу під будівлею парламенту АР Крим 26 лютого 2014 року, розуміючи, що на території півострова діють виключно норми національного законодавства України, незаконно застосовував кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство РФ під час «розслідування кримінальної справи» за фактом нібито організації масових безпорядків проукраїнськими активістами під час вказаного мітингу. «Слідство» проводилось однобічно, а докази збирались з єдиною метою – незаконно звинуватити особу у злочині, якого вона не вчиняла», – йдеться у повідомленні.
У прокуратурі підкреслили, що підозрюваний «незаконно звинуватив керівника Меджлісу народу, склавши і підписавши надалі обвинувальний висновок».
Наслідком таких дій став заочний вирок підконтрольного Росії до Верховного суду Криму.
«Нехтуючи положеннями Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, «правоохоронець» незаконно застосовував законодавство РФ при кваліфікації подій, які фактично відбувалися до встановлення ефективного контролю Російської Федерації над територією півострова», – повідомили в прокуратурі.
Досудове розслідування здійснюється ГУ СБУ в Криму.
Ім'я підозрюваного у прокуратурі не вказали, його коментарі відсутні.
1 червня російський суд у Криму виніс заочний вирок голові Меджлісу кримськотатарського народу у вигляді 6 років позбавлення волі штрафу 200 тисяч рублів та виправних робіт за звинуваченням в «організації масових заворушень» 26 лютого 2014 року під стінами кримського парламенту. У вересні Третій апеляційний суд у Сочі (Росія) залишив чинним заочний вирок Рефату Чубарову.
Сам Чубаров у коментарі Крим.Реалії назвав винесений йому вирок «юридично нікчемним».
Прокуратура АРК і Севастополя відкрила провадження через кримінальну справу, яку порушили російські слідчі стосовно Чубарова.
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.
