Рада Європейського союзу на рік продовжила санкції стосовно осіб, які винні у незаконному привласненні державних коштів та зловживанні службовим становищем. Про це повідомила пресслужба Ради Європи.
«Сьогодні Рада вирішила продовжити ще на один рік, до шостого березня 2022 року, заморожування нинішніх активів, спрямованих проти семи осіб, визнаних винними у незаконному привласненні державних коштів України або за зловживання службовим становищем, що спричинило збитки українським державним фондам», – йдеться в повідомленні.
В Раді ЄС додали, що обмежувальні заходи стосовно однієї людини продовжені до 6 вересня 2021 року, а стосовно двох не продовжено.
Це рішення ухвалили на підставі щорічного перегляду заходів. Спочатку санкції були запроваджені в березні 2014 року і відтоді подовжувались щороку, зазначили в пресслужбі.
За даними кореспондента Радіо Свобода, йдеться про оточення колишнього президента України Віктора Януковича. Зокрема, зі списку вилучили колишнього прем’єр-міністра Сергія Арбузова та ексміністра освіти Дмитра Табачника. Санкції стосовно колишнього міністра доходів та зборів Олександра Клименка продовжили на пів року.
3 березня стало відомо, що посли Європейського союзу вирішили продовжити на пів року санкції проти 177 осіб та 48 юридичних осіб, яких ЄС вважає відповідальними за підрив територіальної цілісності України.
Окремим рішенням посли також схвалили продовження заморожування активів експрезидента України Віктора Януковича та семи інших осіб у його найближчому колі, накладених за розкрадання українських державних коштів.
Санкції, які стосуються територіальної цілісності, складаються із заборони на отримання віз та заморожування активів. Вони були вперше запроваджені після того, як Росія в березні 2014 року окупувала український Крим, і посилені впродовж наступних років, упродовж яких Москва продовжувала підтримувати бойовиків на сході України.
У списку, який упродовж останніх семи років продовжує поширюватися кожні шість місяців, є такі люди, як колишній віцепрем’єр-міністр Росії Дмитро Рогозін, керівник Генерального штабу Збройних сил Валерій Герасимов та ведучий державного телебачення Дмитро Кисельов.
Санкції щодо оточення Януковича впродовж останніх років повільно скорочувалися. Брюссель запровадив заходи проти Віктора Януковича, частини його родини та його близьких політичних союзників невдовзі після краху його влади наприкінці лютого 2014 року.
Частина із включених до списку осіб оскаржували, а іноді й вигравали судові справи щодо санкцій ЄС. Ці рішення спричинили посилення вимог щодо скорочення чи навіть скасування цього санкційного списку.
Кілька дипломатів ЄС, які поінформовані про переговори з цього приводу, але не уповноважені публічно говорити про це, розповіли Радіо Свобода, що в списку є кілька «слабких справ». Крім Арбузова й Табачника, дипломати обговорювали зняття санкцій із ексміністра з питань доходів і зборів Олександра Клименка та сина експрезидента Олександра Януковича, але цього разу вони ще залишатимуться санкціями.
Раніше в ЄС ухвалили кілька аналогічних рішень. У 2020 році зі списку вилучили колишнього прем’єр-міністра Миколу Азарова та ексміністра енергетики Едуарда Ставицького, а ще на рік раніше таке ж рішення Євросоюз ухвалив щодо Андрія Клюєва, колишнього голови адміністрації президента Януковича.
