Верховна Рада 31 травня звільнила Людмилу Денісову з посади омбудсмена. Це рішення підтримало 234 народні депутати. Про це повідомили депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк і член фракції «Європейська солідарність Олексій Гончаренко, пише Радіо Свобода.
Зокрема, «за» проголосували 191 «слуга народу», 11 члени депутатської групи «Платформа за життя і мир», 6 представників депутатської групи «Партія «За майбутнє», 6 членів фракції «Голос», 12 представників депутатської групи «Довіра» та 6 членів депутатської групи «Відновлення України».
Жодного голосу за відставку Денісової не дали фракції «Європейська солідарність» та «Батьківщина».
Людмила Денісова була призначена Уповноваженою Верховної Ради з прав людини 15 березня 2018 року. Згідно з законодавством, термін її повноважень мав становити 5 років.
За словами голови правління організації «ZMINA. Центр прав людини» Тетяни Печончик, конституційних підстав для зняття чинного омбудсмена не було.
Сама Денісова вважає, що за її звільненням стоїть Офіс президента, однак на Банковій це заперечують.
«Офіс президента не проводив ніяких нарад, присвячених питанням діяльності Уповноваженої з прав людини і не планує цього робити», – наголосив 30 травня у коментарі Радіо Свобода заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов.
31 травня у «Слузі народу» заявили, що головних офіційних причин звільнення Денісової три. Зокрема, те, що вона не виконувала під час війни повноваження з правозахисної діяльності («не організовувала гуманітарні коридори та обмін полонених»).
Станом на 30 травня Верховній Раді офіційно не пропонувалися жодні можливі кандидатури на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Водночас, за інформацією обізнаного із ситуацією співрозмовника Радіо Свобода, неофіційно замість Людмили Денісової на посаді омбудсмена монобільшість хотіла бачити:
- або депутата від фракції «Слуга народу», 31-річного Олександра Качуру
- або нинішню уповноважену Президента з питань забезпечення прав захисників України, 41-річну Альону Вербицьку.
«Але є проблеми з віковим цензом», – уточнив співрозмовник Радіо Свобода, маючи на увазі Качуру.
Олександр Качура у коментарі Радіо Свобода сказав, що «поки омбудсмен, призначений ВР, працює, недоречно говорити про якість кадрові призначення».
У коментарі Радіо Свобода Альона Вербицька повідомила, що хоч і «вже багато років захищає права людей», однак станом на 30 травня не отримувала пропозиції щодо висунення її кандидатури на посаду Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
У парламенті Радіо Свобода сказали, що до кандидатур на заміну Денісовій «ще далеко».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
