Заяви Росії щодо намірів видобутку води шляхом буріння свердловини в Азовському морі можуть бути проявом політики інформаційної пропаганди. Про це заявили у Представництві президента України в АР Крим у відповідь на запит Радіо Свобода.
«Цілком імовірним є те, що заяви щодо намірів видобутку води шляхом буріння державою-окупантом в Азовському морі є черговим проявом політики інформаційної пропаганди. Представництво систематично відслідковує всі незаконні дії держави-окупанта, зокрема й в акваторії Азовського моря, спрямовані на видобуток водних ресурсів, що є черговим порушенням суверенітету та територіальної цілісності України та може мати негативні наслідки для екології та навколишнього середовища», – йдеться в повідомленні.
У представництві президента зазначили, що, згідно з даними державного обліку водокористування, питні та господарсько-побутові потреби населення Криму можна забезпечити місцевим стоком навіть у посушливі роки.
«Отримання додаткових джерел водних ресурсів є важливим для держави-окупанта, насамперед з метою розгортання та забезпечення промисловості і військово-промислового комплексу, утримання та збільшення військового контингенту на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
5 травня віцепрем’єр Росії Марат Хуснуллін заявив, що для забезпечення окупованого Криму водою почнуть із липня бурлити свердловини в Азовському морі. Хуснуллін розповів, що вже бурили свердловини на косі й там знайшли воду. Однак ця вода технічна, а не питна.
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
