Поставити Росію на місце є найбільшим викликом для світу, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Виступив сьогодні на зустрічі міністрів G20, закликав до рішучої глобальної відповіді на російську агресію, яка загрожує світу продовольчою та енергетичною кризами. Поставити Росію на її місце є глобальним викликом номер один, і сьогоднішня зустріч це підтвердила», – написав він у твіттері.
7-8 липня на Балі зустрілися голови закордонних відомств країн «Групи 20». Також на зустріч прибув глава МЗС РФ Сергій Лавров, але, як повідомляють, залишив зустріч раніше і пропустив офіційну вечерю.
Крім того, ЗМІ повідомляли, що Лавров покинув залу засідання G20 відразу після свого виступу, не став чекати промови глави МЗС ФРН Анналени Бербок, яка виступала відразу після нього. Бербок ще напередодні конференції заявляла, що добиватиметься ізоляції Лаврова на зустрічі.
Також російський міністр не був присутній у залі під час онлайн-виступу міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби на саміті в Балі.
До того ж, глави МЗС відмовилися робити традиційну фотографію усіх учасників зустрічі, щоб уникнути спільної зйомки з Лавровим.
Зрештою ЗМІ повідомили, що глава МЗС Сергій Лавров дочасно залишає конференцію глав МЗС країн G20.
США та їхні союзники погрожували бойкотувати листопадовий саміт G20, якщо в ньому братиме участь президент Росії Володимир Путін.
Україна не є членом «Групи 20», але на листопадове засідання запросили президента України Володимира Зеленського. Зеленський заявив, що не приїде, якщо війна триватиме.
На членів G20 припадає близько 80 відсотків світового економічного виробництва і приблизно дві третини населення світу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
