Російська прокуратура вимагає для кримськотатарського активіста, фігуранта «справи кримських мусульман» Ернеса Сейтосманова 18 років ув'язнення, повідомила «Кримська солідарність».
12 квітня у Південному окружному військовому суді (Ростов-на-Дону) відбулося засідання у справі Сейтосманова. На засіданні з дебатами виступала сторона звинувачення. Прокурор вимагав для активіста 18 років позбавлення волі з обмеженням у 2 роки і з відбуванням перших 5 років строку в колонії суворого режиму. Звинувачення вважає провину Сейтосманова доведеною.
Адвокатка активіста Ольга Шапошникова розповіла, що звинувачення попросило не призначати додаткове покарання у вигляді штрафу. Захист Сейтосманова не погоджується з доводами обвинувачення. Розгляд продовжиться 23 травня, захист отримає можливість виступити у дебатах.
Сейтосманова заарештували після російських обшуків у лютому 2022 року. Тоді одразу в кількох районах Криму російські силовики затримали чотирьох людей: Ансара Османа, Марлена Мустафаєва, Ернеса Сейтосманова та Аметхана Абдулвапова.
Усіх затриманих звинуватили в участі в ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір», яка визнана в Росії терористичною, але діє без обмеження на рівні національних законодавств багатьох країн світу. «Меморіал» визнав політв'язнями фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
