У Новому Саді, головному місті сербського автономного краю Воєводина, 11 вересня відзначили 30-у річницю заснування Союзу русинів і українців Югославії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. В урочистостях взяли участь і представники русинських й українських організацій зі Словаччини й Польщі.
У час розвалу колишньої Югославії Союз став першою організацією національних меншин у країні.
Юліян Тамаш, академік НАН України й перший голова Союзу, на урочистості зазначив, що ця організація в час війн у Хорватії й Боснії і Герцеговині багато разів зверталася до державних органів у Белграді й до міжнародних інституцій, вимагаючи захисту для співгромадян, які стали жертвою етнічних чисток, переслідувань і пограбувань з боку сербських парамілітарних формувань. За його словами, активісти Союзу через таку діяльність зазнавали чимало прикростей у Сербії.
Упродовж девʼяностих років Союз постійно виступав за розширення звʼязків русинів й українців з українськими інституціями. Професор університету в Новому Саді Янко Рамач нагадав, що завдяки Союзу були укладені контакти між університетами двох країн та що навчання в Україні, завдяки сприянню української влади, завершили кілька десятків русинів і українців з Сербії – зокрема філологів й істориків.
За словами голови Союзу Богдана Виславського, для русинсько-української меншини в країні зокрема важливою є допомога, яку Україна надає культурно-мистецьким товариствам, та підтримка видавничій діяльності, оскільки сербські інституції з року в рік скорочують дотації для національних меншин.
У Сербії від 2012 року при владі перебувають проросійські сили. Через це белградський уряд підтримує ті групи, що вважають русинів окремим словʼянським народом і не хочуть мати нічого спільного з Україною й українцями. За таких умов – в цьому погодилися всі учасники зібрання в Новому Саді – діяльність Союзу нині так само необхідна, як була й 30 років тому.
У Сербії, згідно з офіційними даними, є 14 тисяч русинів й 5 тисяч українців.
