У Севастополі розкритикували пропозицію провести вулицями міста полонених військовослужбовців ЗСУ, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Використати День перемоги, що відзначається 9 травня в сусідній Росії, і влаштувати ходу з участю полонених військовослужбовців ЗСУ запропонував кримський політолог Руслан Бальбек, який співпрацює з російською владою, повідомляють місцеві ЗМІ.
Представники громадських організацій Севастополя не підтримали пропозицію. Члени однієї з місцевих казачих організацій у розмові з кореспондентом Крим.Реалії запитали: «А що, ми хіба перемогли?». Активісти руху «Безсмертний полк» назвали ідею «маразмом».
За повідомленнями місцевих ЗМІ, пропозицію влаштувати ходу з участю українських військових розкритикували також керівник пошукового руху Марина Гавриленко, директор музейного комплексу «35 берегова батарея» Валерій Володін, колишній керівник місцевого парламенту Катерина Алтабаєва. ЗМІ охарактеризували реакцію на пропозицію Бальбека як «обурення».
Автор пропозиції Руслан Бальбек відомий як фігурант у кількох кримінальних справах. Після окупації Криму та Севастополя співпрацює з російською владою, зараз позиціонує себе як політолог.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
