У Севастополі на вулиці Леніна, 18 діє пункт збору допомоги біженцям із материкової України. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Щоб отримати пакет допомоги, біженець має звернутися за трьома талонами до організованого російською владою волонтерського штабу «Ми разом», розташованого за адресою вул. Леніна, 35, розповіли кореспондентові Крим.Реалії у пункті збору допомоги.
Один талон необхідний для отримання їжі, другий – побутової хімії, третій – для канцелярського приладдя. Видача одягу за талонами не передбачена.
Водночас у самому пункті видачі принесеного севастопольцями одягу багато, у чому міг переконатися кореспондент Крим.Реалії.
На вулиці Леніна біля пункту збору допомоги припарковано кілька автомобілів з українськими номерними знаками серії «АН», що відповідають Донецькій області.
У вікнах пункту збору допомоги вивішено багато написаних від руки оголошень, в яких зазначено, яких продуктів і предметів найбільше потребують. Так, одне з оголошень говорить, що в наявності «немає чаю, гречки, олії та цукру», але є макарони, консерви та рис.
У самому пункті збору на момент, коли там перебував кореспондент Крим.Реалії, утворилася черга з 12-15 осіб. Один із біженців із Херсонської області, з яким вдалося поговорити кореспондентові Крим.Реалії, незадоволений якістю пропонованих продуктів та речового «секонд-хенду», а також необхідністю стояти в чергах спочатку за талонами, а потім, щоб їх отоварити. Він відмовився назвати своє ім'я.
Наприкінці березня представництво президента України в АРК повідомляло, що російська влада примусово вилучає українські паспорти у громадян України з Херсонської області, Маріуполя та Бердянська, які тікають від війни до анексованого Росією Криму. Російська влада публічно не коментувала заяву української влади.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2t7ory48mfwe5.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
