Доступність посилання

ТОП новини

П’ять років від убивста журналіста Шеремета: як просунулась справа


20 липня 2016 року машину Павла Шеремета підірвали в центрі Києва. Він не вижив

20 липня 2021 року минає п’ять років від вбивства журналіста видання «Українська правда» Павла Шеремета. На якому етапі зараз судовий процес у цій резонансній справі? І чи вдалось просунутись за рік?

У Міністерства внутрішніх справ, що займалось розслідуванням убивства Павла Шеремета, – новий очільник. Денис Монастирський отримав посаду 16 липня, замістивши Арсена Авакова. Одне з перших питань, яке йому поставили, – що буде зі справою Шеремета?

«Зараз справа перебуває в суді. Давайте дочекаємося цих результатів, і після цього вже будуть зроблені необхідні висновки щодо роботи і якості правоохоронної системи», – сказав Монастирський після призначення в парламенті.

Життя підозрюваних за останній рік

Справа перебуває в суді з вересня 2020 року. Підозрюваних троє: дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко, медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь і ветеран АТО, військовослужбовець Андрій Антоненко.

За час, що минув із четвертих роковин убивства, двох підозрюваних звільнили з-під варти.

У серпні 2020 року під цілодобовий домашній арешт вийшла Юлія Кузьменко. Перебування за ґратами не завадило їй навесні брати участь у довиборах до Верховної Ради від партії «Європейська солідарність» по 50-му округу. Перемогти не вдалось – програла Андрієві Аксьонову.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Напередодні п’ятих роковин убивства Шеремета Кузьменко написала свої роздуми про справу. Розповіла, що просила свого адвоката принести фото Шеремета вже після того, як її, Дугарь та Антоненка затримали й посадили в камеру. Пише, що «навіть не була впевнена, що знає, який він на вигляд, бо дізналася про нього лише з новин про його загибель».

Андрій Антоненко, опублікувавши в себе цей пост Юлії Кузьменко, дописав: «Шукайте справжніх вбивць. Хоча ви їх знаєте і покриваєте, бо то ваші». ​

Антоненка звільнили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт у квітні 2021 року.

Яну Дугарь звільнили раніше: суд у травні 2020 року відпустив її під заставу у 168 тисяч гривень. Зараз вона активно спілкується щодо розслідування цієї та інших резонансних справ. Скажімо, в червні 2021 року Дугарь приходила до Офісу президента, щоб разом зі своїм адвокатом зустрітися з представниками Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України. У зустрічі брали участь керівник Офісу президента Андрій Єрмак і його заступники Андрій Смирнов і Роман Машовець.

Спілкувалась Дугарь і з президентом. Володимир Зеленський на останній пресконференції розповів про це і навіть показав журналістові текст розмови з телефона. Тоді ж він казав, що Аваков піде з посади, якщо невинуватість підозрюваних у смерті Шеремета доведе суд.

Напередодні 20 липня Яна Дугарь звернулась у Facebook до нового міністра внутрішніх справ Монастирського.

«Я вітаю Вас, і маю надію, що Ви таки будете дотримуватись всього того, що було озвучено Вами на вступній промові, а саме: 1. Послідовність вирішення проблем; 2. Справи не будуть розглядатись роками; 3. Справжні злочинці будуть (цитую) – нещадно покарані», – написала вона.

Дугарь, Кузьменко й Антоненко відкидають звинувачення і наголошують на численних розбіжностях у матеріалах слідства. Арсен Аваков, коли ще перебував на посаді, стверджував, що суттєвих розбіжностей немає.

До справи вже пять років поспіль прикута увага людей. Багато активістів, волонтерів і людей, які просто слідкують за справою, не вірять у провину цих трьох підозрюваних, називаючи справу «шитою білими нитками», і приходять підтримувати їх на судові засідання та акції протесту.

Прогрес у справі

Справу розглядає Шевченківський районний суд Києва. До сьогодні провину Дугарь, Антоненка й Кузьменко не доведено.

Останнє засідання було 29 червня. На цьому етапі вивчаються докази, зокрема, аудіозаписи розмов.

За рік, що минув:

  • до суду телефонували з інформацію про «мінування»;
  • представниця потерпілих безуспішно вимагала відведення усього складу суду;
  • суд скаржився Вищій раді правосуддя та ОГП на громадян, які «втручаються у діяльність суду присяжних»;
  • під судом відбувались сутички;
  • депутати від партій «Європейська солідарність» і «Голос» вимагали передати справу Шеремета до СБУ, натомість Зеленський припускав причетність до вбивства осіб, пов’язаних із контррозвідкою;
  • МВС дізналось від білоруського офіцера Ігоря Макара «додаткові факти, що можуть допомогти вийти на слід замовників вбивства Павла Шеремета». Це продовження історії з аудіозаписом, який білоруська опозиція передала Україні. На ньому силовики Білорусі обговорюють можливість вбивства журналіста Павла Шеремета.

Наступне засідання у справі має відбутися 27 липня, початок об 11:00.

Як і чому загинув Шеремет

Журналіст Павло Шеремет, який на той час працював в інтернет-виданні «Українська правда», загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля, в якому він був, у центрі Києва.

У Києві внаслідок вибуху загинув журналіст «Української правди» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:11 0:00
Завантажити на комп'ютер

Слідство спершу виокремило чотири версії вбивства Павла Шеремета:

  • професійна діяльність;
  • дестабілізація ситуації в країні;
  • помилка в об’єкті злочину (бо машина належала іншій людині – Олені Притулі);
  • особисті конфлікти.

У 2017 році слідчі назвали основною версією професійну діяльність Павла Шеремета як журналіста. А в 2019 році, після зміни влади в країні, – вде дестабілізацію ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи. Мовляв, саме Антоненко, Кузьменко і Лугарь вбили Шеремета з такою метою.

За останній рік додалась ще одна версія: «білоруський слід».

4 січня 2021 року було публічно оприлюднено записи розмов ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева. Там він каже, що необхідно зробити «якусь закладку» і таким чином убити Шеремета. Адже Шеремет, народжений у Білорусі і до 2010 року громадянин цієї країни (поки білоруська влада не позбавила його громадянства», до кінця життя виступав і як журналіст, різко опозиційний до влади Білорусі. Записи, опубліковані виданням EUobserver, датовані 2012 роком.

Незабаром після того слідство допитало колишнього заступника командира спеціального підрозділу МВС Білорусі «Алмаз» щодо цих записів.

Утім, ключовою версією «білоруський слід» не став. У МВС заявили, що не бачать підстав, щоб зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко і Дугарь, бо записи нібито підтверджують версію слідства. Захисники Антоненка назвали цю заяву дезінформацією і звернули увагу, що «у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених із будь-якими спецслужбами».

XS
SM
MD
LG