У Прокуратурі АРК і Севастополя повідомляють про те, що направили до суду обвинувальний акт щодо українського екссудді, причетного до переслідування одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу. Обвинуваченому загрожує позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років.
Як сказано в повідомленні відомства, в суд направлено обвинувальний акт стосовно колишнього судді Київського районного суду Сімферополя за статтею про «державну зраду».
«Слідством встановлено, що колишній суддя Київського районного суду Сімферополя після окупації півострова в 2014 році, зламавши присягу на вірність народу України, перейшов на службу в незаконно створені судові органи держави-окупанта, обійнявши посаду «заступника голови «Київського районного суду Сімферополя Республіки Крим», – сказано в повідомленні.
У відомстві вважають, що суддя сприяв «становленню окупаційної влади Росії та брав безпосередню участь у реалізації політики держави-окупанта, спрямованої на переслідування громадян України, незгодних з окупацією півострова».
«Суддя» незаконно використовував законодавство Росії. Зокрема, здійснював розгляд клопотань окупаційних «слідчих» у так званій «справі 26 лютого» щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і виносив рішення про задоволення зазначених клопотань щодо одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу», – сказано в повідомленні.
У відомстві не називають ім'я судді, а також керівника Меджлісу, щодо якого суддя виносив рішення.
У лютому 2020 року Прокуратура АР Крим оголосила про підозру 25 особам, які переслідували заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза за нібито організацію масових заворушень під час мітингу 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради АР Крим.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.
