Палата представників Конгресу США схвалила резолюцію з вимогою звільнити утримуваних у Росії політичних в’язнів, у тому числі «громадян України з незаконно анексованого Криму». Текст резолюції опублікований на сайті Конгресу.
У документі мовиться, що Палата представників засуджує практику позбавлення волі за політичними мотивами та вимагає від влади Росії звільнення осіб, визнаних політв’язнями, зокрема, правозахисним центром «Меморіал». У резолюції наводиться кілька конкретних прізвищ – це колишній співробітник компанії ЮКОС Олексій Пічугін, активісти Костянтин Котов і Анастасія Шевченко, журналіст Ігор Рудников (він уже перебуває на волі), дослідник сталінських репресійц Юрій Дмитрієв і засуджений у зв’язку з діяльністю забороненої в Росії релігійної організації «Свідки Єгови» Денніс Крістенсен.
У резолюції міститься заклик до всіх представників США на переговорах із Росією порушувати тему політв’язнів. Також у ній міститься заклик застосовувати «акт Магнітського» або інші санкційні закони до осіб, відповідальних за незаконне позбавлення волі людей в Росії.
Резолюції Конгресу мають рекомендаційний характер.
У списку політв’язнів «Меморіалу» фігурує понад 300 людей, більшість із них – засуджені за релігійними мотивами, через членство в релігійних організаціях, визнаних у Росії екстремістськими. Йдеться, зокрема, про організацію «Хізб ут-Тахрір», яка до спроби анексії Криму в 2014 році діяла на законних в Україні підставах.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Переслідування «Свідків Єгови» в Росії та Криму
Російський Верховний суд у 2017 році визнав екстремістською релігійну організацію «Свідки Єгови» і заборонив її діяльність в Росії. Також діяльність цієї організації заборонена в анексованому Криму.
Співробітники ФСБ Росії неодноразово проводили на території півострова обшуки і затримання підозрюваних в участі в релігійній організації «Свідки Єгови». За даними правозахисного центру «Меморіал», в Росії кілька десятків прихильників цієї релігійної організації зазнали кримінального переслідування.
У серпні 2018 року правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 29 прихильників релігійної організації «Свідки Єгови», обвинувачених у Росії в екстремізмі.
