Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з канцлером Німеччини Олафом Шольцем – про це він повідомив 3 червня, пише Радіо Свобода.
«Ми були максимально щирі під час зустрічі з Федеральним Канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Німеччина є лідером ЄС, і її думка стосовно кандидатства України є надзвичайно важливою», – заявив голова парламенту.
Він висловив сподівання на позитивне рішення щодо статусу кандидата на членство в ЄС на саміті Європейської Ради.
«Запросив Олафа Шольца відвідати Україну. Він подякував за це запрошення, і я дуже сподіваюся, що він його прийме», – додав Стефанчук.
Також, як повідомила пресслужба Верховної Ради, спікер Ради дав інтерв’ю німецькій газеті Westdeutsche Allgemeine Zeitung, в якому прокоментував питання надання Україні німецької зброї.
«Звісно, Україна хотіла б більше зброї від Німеччини. Насамперед нам потрібна важка зброя. Наприклад, самохідні гаубиці, реактивні системи залпового вогню або системи протиповітряної оборони, протикорабельного спорядження. Але нам приємно, що весь світ реагує й надає допомогу. Звісно, нам хотілося б більше. Але я вважаю, що це вже перший крок, після якого будуть й інші», – заявив він.
Стефанчук наголосив на важливості того, аби Україна отримала сучасне обладнання.
«Битися з Росією старою технікою – це довго й неефективно. Ми хочемо відстояти свою територію якомога швидше. Для цього потрібна найновіша техніка», – аргументував він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 19 травня заявив, що заявка України на приєднання до Європейського союзу не може бути швидко розглянута, незважаючи на масштабне вторгнення Росії.
У відповідь на це голова Офісу президента Андрій Єрмак висловив переконання, що ЄС вже зараз має зробити перший крок назустріч Україні, адже вона вже виборола своє право бути членом блоку.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
