Доступність посилання

ТОП новини

Трьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» суд у Криму залишив у СІЗО


Осман Аріфмеметов

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму розглянув скарги адвокатів Еміне Авамілєвої, Олексія Ладіна і Максима Богачева на постанову підконтрольного Росії Київського районного суду від 11 березня 2020 року про продовження запобіжного заходу до 26 і 27 березня поточного року їхнім підзахисним: Осману Аріфмеметову, Рустему Шейхалієву і Меджиту Абдурахманову.

Як повідомляє «Кримська солідарність», постанова районного суду Сімферополя від 11 березня 2020 року залишили чинною, скарги захисників залишили без задоволення.

«Таким чином, усе те, про що ми говорили під час судового засідання, залишилося без належної уваги і належної оцінки суду. Традиційно, наші підзахисні і ми, як адвокати, грунтувалися на пріорітеті норм Міжнародного законодавства про застосування 4 Женевської конвенції щодо наших підзахисних, проте суд відмовив у задоволенні заявлених клопотань наших підзахисних, а також не дав належної оцінки доводам, викладеним в апеляційних скаргах», – прокоментувала адвокат Еміне Авамілєва.

За її словами, в умовах слідчого ізолятора «заходи з профілактики COVID-19 досить примітивні».

«Там проводяться певні профілактичні дії, це: маска, якісь дезінфікуючі процедури, але цього недостатньо для того, щоб запобігти розвитку хронічних захворювань, які є у наших підзахисних. Тому сказати, що їхнє здоров'я на високому рівні, досить складно. Воно – відносно задовільне. Саме тому, у зв'язку зі станом здоров'я та у зв'язку з тим, що слідство виключно гіпотетично доводило своє клопотання, ми просили суд про застосування до них іншого запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом», – повідомила захисник.

Зазначається також, що підсудні передали слова вітання народу, а також слова подяки за надану їм підтримку. Вони з розумінням ставляться до того, що зараз люди вимушені надавати підтримку на відстані через ситуацію, що склалася навколо пандемії вірусу COVID-19.

Адвокат повідомила також, що найближчими днями очікуються судові засідання апеляційних інстанцій судів третьої юрисдикції, під час яких розглянуть апеляційні скарги на рішення Верховного суду Криму про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У березні цього року фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» слідство російської ФСБ в Криму висунуло додаткове звинувачення «у приготуванні до насильницького захоплення влади».

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше затримали ще одного підозрюваного – Раїма Айвазова.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG