Російську суддю з анексованого Криму заочно засуджено до 12 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді, вона причетна до кримінального переслідування в Криму заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза.
Колишню українську суддю, яка після анексії порушила присягу на вірність Україні, визнали винною у вчиненні державної зради (ч. 1 ст. 111 КК України).
««Суддя» причетна до незаконного кримінального переслідування учасників мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. У 2016 році саме вона, керуючись законодавством РФ, ухвалила рішення про продовження строку тримання під вартою заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу. Пізніше репресивна машина судочинства на півострові визнала Чийгоза винним у злочині, якого він не вчиняв та за події, які відбулись до початку фактичної окупації Криму, засудивши до 8 років позбавлення волі», – йдеться у повідомленні української прокуратури.
Ім'я та прізвище засудженої не вказано. Чиновник, який не був уповноважений розмовляти з медіа та захотів залишитися анонімним, повідомив Крим.Реалії, що заочно ухвалили вирок Ользі Гуріній. За даними з відкритих джерел, після анексії Криму у 2014 році Гуріна була призначена суддею підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя. Вона брала участь у переслідуванні в Криму заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Публічних коментарів Гуріної щодо вироку українського суду немає.
Станом на 8 листопада Прокуратура АР Крим і Севастополя оголосила підозру в державній зраді 713 особам.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.
