Туреччина зберігає нейтралітет щодо санкцій проти Росії, заявив міністр закордонних справ країни Мевлют Чавушоглу редакторам інформаційного агентства Anadolu, передає російськомовна версія агентства 31 травня, пише Радіо Свобода.
За словами дипломата, Туреччина також відчуває на собі наслідки санкцій, хоча й не підтримала їх. Він нагадав, що Анкара підтримає лише ті обмеження, які запроваджуються на рівні ООН.
«Туреччина сьогодні докладає зусиль щодо зниження напруженості в регіоні. Усі сторони вітають кроки Анкари. Якщо Туреччина підтримає санкції, то роль нашої країни буде поставлена під питання. Хотілося б зазначити, що позитивні відлуння ініціатив Туреччини визнаються усіма сторонами. Є також чимало тих, особливо серед країн Європи, хто бачить користь у відмові Анкари від підтримки антиросійських санкцій», – сказав міністр.
Голова МЗС також вказав на міжнародні зобов’язання Туреччини, через які вона не закриває повітряний простір.
«Резюмуючи вищезазначене, хотілося б сказати, що ми не підтримали санкції. Однак це не означає, що Анкара дозволить оминати обмеження через Туреччину. Ми не дозволимо відкриття такого каналу. Позиція Туреччини гранично чітка та прозора», – підсумував Чавушоглу.
Лідери Євросоюзу 30 травня погодили пакет санкцій, який, як очікується, скоротить імпорт російської нафти до ЄС на понад дві третини.
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що «Європі у будь-якому разі доведеться відмовитися від російської нафти та нафтопродуктів, бо це про незалежність самих європейців від енергетичної зброї РФ».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
