Російська влада Криму не вирішує проблеми водопостачання півострова, фінансуючи проекти із забудови та благоустрою замість реконструкції водопровідних мереж, зношеність яких становить від 60 до 90%. Таку думку в ефірі Радіо Крим.Реалії висловила кримський еколог Маргарита Литвиненко.
«Не секрет, що грошей не вистачає, а навіть якщо вони і є – як у Севастополі, де багато невикористаних коштів – то вони використовуються не за призначенням. Наприклад, замість реконструкції мереж, які зношені більш ніж на 60% (а в Криму, між іншим, більше половини мереж зношені на 90%), вони чомусь почали будувати зовсім інші об'єкти, які не обов'язкові для міста, наприклад, фонтани. Парки реконструюють, сквери, тобто, попросту «пиляють» бюджет», – пояснила вона.
На думку еколога, ще одна проблема півострова – масова забудова, яка «з катастрофічною швидкістю» здійснюється без урахування особливостей Криму.
«Якщо візьмемо, наприклад, Ялту: вона низькоповерхова, витягнута вздовж моря, там багато десятків тисяч жителів, і питома довжина водогону, наприклад, на одного жителя набагато більша, ніж навіть у Росії. Тобто реальна ціна води в Криму більша, і жителі не в змозі її купувати. У будинках, що будуються, вода подається під підвищеним тиском, і мережі, навіть нові, іноді не витримують. Тому що в підвалах повинні встановлювати підкачувальні пристрої, яких, на жаль, немає», – додала Литвиненко.
Кримські чиновники оцінили ремонт водопровідних мереж у 300 мільярдів рублів (приблизно 126 мільярдів гривень). Колишній міністр ЖКГ України Олексій Кучеренко в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що коли місцева влада готує розрахунки, вони закладають у бюджет більшу суму.
«Коли місцева влада готує свої розрахунки, вони завжди дуже хвацько будь-яку цифру можуть порахувати. Вони до цифр філософськи ставляться: розуміють, що не дадуть, і треба просити більше, щоб дали хоча б щось. Тому це дуже велика цифра на комплексне вирішення проблеми».
Кучеренко додав, що подібні інфраструктурні проекти можуть фінансувати за рахунок місцевого бюджету або інвесторів. «У Криму були позитивні приклади до окупації, коли приватні інвестори, які займалися сільським господарством, за свій рахунок модернізували системи водопостачання, і дуже непогано виходило», – додав екс-міністр ЖКГ України.
2019 рік може стати початком регулярного маловодного періоду в Криму, найбільш уразливі – Сімферополь і Севастополь. Про це заявили представники Криму на засіданні Ради Федерації Росії. Фахівці пропонують ліквідувати витік і незаконні врізки на мережах водопостачання, де втрати становлять до 50%. Для цього необхідно 300 мільярдів рублів.
До 2014 року близько 85% потреб Криму в прісній воді забезпечував Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з островом. Після анексії Криму Росією, поставки води з материкової частини країни на півострів припинили.
